IЛЮЗIЯ ВРЕГУЛЮВАННЯ

«Причина зриву переговорів загальновідома — в Ізраїля відсутній план врегулювання конфлікту на Близькому Сході», — заявив учора «Дню» перший секретар Посольства Палестини в Україні Омар Авадала. За його словами, ізраїльський прем’єр-міністр Аріель Шарон — людина військова, а тому «він вірить тільки у військове вирішення проблеми». При цьому, запевнив палестинський дипломат, Палестинська Автономія «готова до переговорів у будь-який час», якби ізраїльтяни не шукали першої ліпшої нагоди зірвати переговорний процес. Пан Авадала наголосив, що ізраїльський уряд спроможний тільки заявляти, але не виконувати своїх зобов’язань. У той час як палестинська верхівка розпочала переговори з екстремістськими угрупованнями, аби вони більше не проводили своїх терактів на території Ізраїлю, ізраїльські військові продовжували свої рейди у містах Автономії, нагадав дипломат.

План палестинців та ізраїльтян передбачав поетапне виведення ізраїльських солдатів із Сектору Газа, а також, на прохання палестинців, — із міста Рамалла на Західному березі ріки Йордан, де розташована штаб-квартира Ясіра Арафата. В останній момент, повідомили представники Палестини, які брали участь в переговорах, ізраїльтяни внесли зміни в документ. Про їхню суть нічого не відомо, однак палестинців такий розвиток подій не влаштував. Схоже, Палестина розраховувала на більшу поступливість Ізраїлю. Для цього нібито з’явилися і деякі передумови. Під час відомих кемп-девідських переговорів у 2000 році між екс-главою уряду Ізраїлю Ехудом Бараком, лідером Палестини Ясіром Арафатом та колишнім президентом США Біллом Клінтоном подібне вже відбувалося. Барак спромігся ризкнути своїм політичним майбутнім і зробив пропозиції, яких до нього не наважувався запропонувати жоден прем’єр (за винятком Іцхака Рабіна). Арафат відмовився і як наслідок отримав не лише новий виток насильства в регіоні, але й прихід до влади непоступливого Аріеля Шарона. «Зірвати банк» у Палестині, вочевидь, сподіваються з допомогою Сполучених Штатів або Європейського Союзу. Той факт, що палестинську делегацію погодився прийняти американський держсекретар Колін Пауелл, можливо, й надихнув верхівку Палестини. Крім того, стимулом до висування своїх правил гри для Арафата могла стати остання резолюція ООН, в якій мовилося про виведення ізраїльських сил з палестинських земель. Однак не варто було б забувати, що палестинців у Вашингтоні приймають на фоні постійної критики Ясіра Арафата. У червні президент Сполучених Штатів навіть заявив про необхідність зміни керівництва Автономії. Щодо ООН, то історія вже десятки разів доводила, що із усіх резолюцій цієї організації Ізраїль виконав тільки одну, та й ту частково: було створено Ізраїльску державу, а Палестинську — ні...