Інформпростору потрібні професіонали та чітка концепція розвитку
В інформаційній сфері України склалися негативні тенденції, що посилюють загрозу національним інтересам країни у зовнішньополітичній сфері та шкодять її міжнародному іміджу. Такого висновку дійшли в середу учасники засідання Ради національної безпеки й оборони країни. На засіданні РНБО розглядалося питання про заходи з удосконалення державної інформаційної політики і забезпечення інформаційної безпеки України.
Національний інформаційний простір перебуває на етапі становлення, має фрагментарний характер і низький рівень правової та фізичної захищеності, зазначали учасники засідання. Ситуація в ньому, з одного боку, ховає в собі небезпеку вилучення держави з процесів формування глобального інформаційного суспільства, з іншого — становить реальну загрозу національній безпеці держави.
На сьогоднішній день, як було зазначено на засіданні, в Україні відсутня цілісна програма побудови інформаційного суспільства, нормативно закріплена концепція національної інформаційної політики і стратегії її впровадження. Повільно розвивається інфраструктура інформаційної сфери України. Вимагають розв’язання проблеми забезпечення захисту інформації у сфері державного управління та оборони. Нормативно-правова база України в сфері суспільно-інформаційних відносин потребує корінного реформування і вдосконалення. І це при тому, що за останній час прийнято близько 30 нормативних документів стосовно законодавчого забезпечення діяльності даної сфери.
Як сказав на брифінгу за підсумками засідання секретар РНБО Євген Марчук, Радою прийнято проект рішення, яке буде введене в дію указом Президента. «У проекті рішення немає пунктів, які б мали пряму дію. Рада безпеки приймає рішення рамкового характеру або йдуть доручення уряду чи іншим структурам — у тому числі ратифікувати міжнародні конвенції, приєднання до них, а також ініціювати прийняття ряду законів, — підкреслив він у своєму виступі. — Сьогодні правове поле України достатнє для того, щоб навіть у його рамках ефективно поправити стан справ.» Євген Кирилович також повідомив, що з окремими частинами даного документа можна буде ознайомитися на сайті РНБО (www.rainbow.gov.ua) ще до підписання указу і висловити свою думку.
«День» звернувся до учасників цього засідання РНБОУ з питанням:
— Яка проблема подальшого розвитку інформаційного простору України є найактуальнішою з точки зору інформаційної безпеки країни?
Ігор ЛУБЧЕНКО, голова Національної спілки журналістів України:
— Найгостріша проблема інформаційної безпеки — це розбудова національного інформаційного простору. Вважаю, що тим самим буде вирішено багато питань інформаційної політики, і безпеки також. На жаль, зараз він перебуває у скрутному становищі. Причин для цього дуже багато — як об’єктивних, так і суб’єктивних. Під розбудовою нацпростору я розумію можливість кожного громадянина України вільно слухати радіо, дивитися телебачення, читати переодичні видання, і використовувати інтернет простір. На мою думку, те, що зараз відбувається в інформаційному просторі України, спрямовано лише на його гальмування. Що можна говорити про інформаційну безпеку та про розбудову в цілому, якщо державне підприємство «Укрпошта» збільшує тарифи у 2,6 рази на 70% періодичних видань України? В таких діях я не бачу ніякої обгрунтованості і логіки.
Вадим ДОЛГАНОВ, президент Національної телекомпанії України:
— З моєї точки зору, в теле — радіопросторі, на жаль, немає реальної концепції його розвитку. Її не було вироблено за десять років незалежності України. Це справді велика проблема — я не беру зараз до уваги політичні дискусії навколо телерадіопростору. Нещодавно Генеральна Асамблея Телерадіомовної спілки прийняла рішення про перехід з 2005 року Європи на цифрові стандарти. Поки що ми не знаємо, як будемо на це реагувати, тому що при нинішніх умовах майже щодня збільшується відрив нашого розвитку від світових стандартів.
На мою думку, ми опинилися в ситуації «уши, лапы и хвост», тому що пішли шляхом атеїзму радянської державної епохи. Зараз є спроби з цієї ситуації вийти, але вони безрезультатні.
Треба давати прерогативи бродкастерам виробляти концепції, тому, що державні органи на це не здатні. Ми зараз не знаємо, де знаходимось і як працюємо — і в цьому велика проблема. Спілкування із працівниками телеіндустрії показує, що навіть вони не розуміють, що таке взагалі є телевізійна індустрія країни.
Звичайно, проблем дуже багато, проблем, які не вирішувалися роками. Тому зараз ми постали перед дилемою: або ми будемо серйозно вирішувати ці питання, або українське телебачення буде йти на дно, звідки його буде тяжко підняти.
Віктор НАБРУСКО, президент Національної радіокомпанії України:
— Найголовніша і найгостріша проблема — це захист національного інформаційного поля, вироблення власної не формальної, а нормальної діючої законодавчої — прозорої і зрозумілої — бази, яка б давала можливість працювати телерадіокомпаніям і зарубіжним капіталам у нашому національному інформаційному просторі на законних підставах. Що стосується радіомовлення, то воно потребує впорядкування ретрансляції, тому що більшість так званих українських радіостанцій не мають ніякого відношення до «української» продукції. Головне завдання — це навести порядок у правовому полі. Другим завданням є вироблення власного національного інформаційного продукту, здатного конкурувати в умовах цього поля.
Борис ХОЛОД, голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення:
— Гострих проблем багато. Стосовно нашого позавідомчого органу, на засіданні РНБОУ наголошувалося на більш суворому контролі з боку Національної ради за дотриманням телерадіокомпаніями чинного законодавства. Це стосується відсотків національного продукту, який у деяких ТРО замість 50%, згідно закону, складає 10-15%, посилення контролю за неліцензійною продукцією, що вміщує елементи насилля, жахів і т. ін. Серед обговорюваних проблем особливу увагу було приділено діяльності державних телерадіокомпаній, їх місця в ефірі, а також ТРО прикордонних областей в розрізі, передусім, технічної конкурентоспроможності. На засіданні РНБОУ, піднімалося питання про рівень професійної підготовки кадрів для вітчизняних телерадіокомпаній.
