Iван ЧИЖ: «Надавати ефір не було правових підстав»

Ситуацію «Дню» також прокоментував Іван ЧИЖ, голова Державного комітету з питань інформаційної політики, телебачення та радіомовлення.

— На основі чого народні депутати вимагали час у прямому ефірі?

— Наскільки я зрозумів, було бажання оприлюднити свою позицію, яка прозвучала на віче. Бажання додаткового інформаційного супроводу.

— З якою метою?

— З метою донесення до широких суспільних верств, для чого потрібна ця акція, щоб якнайповніше інформаційно підтримати акцію.

— Чому було відмовлено народним депутатам?

— Для того, щоби вимагати додаткові часові проміжки ефіру, окрім тих, що отримує ВР, треба мати законну підставу. Закон «Про статус народного депутата України», стаття 18, визначає конкретні випадки, коли надається час, його хронометраж. Згідно неї народний депутат має право на 10 хвилин на радіо, 20 хвилин на телебаченні для оприлюднення своєї позиції, донесення до виборців, що він робить, як він виконує свої обов’язки. А для того, щоб фракція, політична група, комітет ВР мали змогу знайомити суспільство зі своєю роботою, приймається спеціальна постанова ВР. Ця постанова була прийнята ще в липні. Вона зараз реалізується і повністю виконується НТКУ, НРКУ, Держкомінформом. Зараз відновилися прямі трансляції парламентських засідань, виходять щоденники, вечірні години, тижневі дискусії. Усе це врегульовується чинним законодавством, яке встановлює формат для ВР у межах 3% часу, який виділяється на висвітлення діяльності органів державної влади, місцевого самоврядування. Інших правових підстав для того, щоб отримати додатковий час, у законодавстві не прописано. І тут справа не в чиємусь суб’єктивному бажанні або небажанні надати ефір. Просто для цього потрібно мати законні підстави. Що стосується акції протесту, то мені здається, що вона достатньо широко висвітлюється, бо у нас є не тільки один державний телевізійний канал, одна радіокомпанія. У нас переважна більшість національних мовників — недержавні, комерційні. Вони широко висвітлюють ці події. Державні — теж. Абсолютно зрозуміло, що у керівництва НТКУ не було підстав для того, щоб здійснити таке включення. Вирішити цю колізію — бажання депутатів мати більше ефіру — вони можуть у стінах Верховної Ради, змінивши форму постанови або змінивши законодавство. І ще одна складова — прецедент «прийшов, дайте мені ефір — і тут же відкриваються двері студії» може мати непередбачувані наслідки. Багато політичних партій не представлені у парламенті, і є люди, які їх підтримують. І завтра під стіни будь-якої телерадіоорганізації може прийти будь-яка інша політична сила. Тобто створювати такі прецеденти непотрібно, бо користі від цього мало. Якщо є потреба у додатковому часі, треба це розв’язувати шляхом конкретного рішення у сесійній залі. І тоді будуть підстави для забезпечення таких претензій.

— Чому не вийшло УТН? Чому не було реакції в ефірі УТ-1 на те, що відбулося, коли депутати вже вийшли зі студії?

— УТН не вийшло тому, що у цей час у студії були сторонні люди. І фактично студія технічно не була готова до того, щоб вести програму. Адже окрім ведучої у студії були народні депутати. Більшість тих, хто супроводжував були поза межами студії. Що стосується коментарів, то вони пішли по всіх каналам, окрім першого, тому що з 23- ї години мовлення на Першому каналі веде «Ера» — так розпорядилася Нацрада. Цей канал не є повністю державним, тому державний мовник не мав часу вибачитися перед телеглядачами і дати якусь інформацію. А інші канали відкоментували так, як могли це зробити. Ситуація мала позитивний наслідок для тих, хто має свою думку. Люди можуть самі скласти оцінку, хто позитивну, хто — негативну — але це теж результат. З іншого боку відбувся певний пі-ар, усі телекомпанії зібралися під стінами НТКУ, взяли інтерв’ю у лідерів, відбулося інформаційне поширення. Ті, хто робив цю акцію, теж отримали свої дивіденди.