Iз чим їде Україна до Копенгагена?

Вчора в столиці Данії Копенгагені почала свою роботу 15-а конференція сторін Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату і V Нарада сторін Кіотського протоколу. Головною темою конференції стане обговорення нової міжнародної угоди про скорочення викидів парникових газів замість Кіотського протоколу, термін дії якого спливає 2012 року. У заході візьмуть участь близько 15 тис. осіб із 192 країн-членів ООН. Свою участь у завершальній частині конференції 17 — 18 грудня підтвердили глави держав і урядів понад ста країн.

Згідно з науковими даними, викиди, причиною яких є спалювання викопного палива, слугують головною причиною зміни клімату. Вчені стверджують, що необхідно утримати світове потепління в межах двох градусів. Інакше людству загрожують катастрофічні явища — урагани, засуха, повені. За розрахунком учених, викиди парникових газів щодо рівня 1990-х років необхідно скоротити до 2020 року на 25 — 40%, а до 2050 року — на 50%.

Поки що в ході попередніх переговорів не вдалося досягти згоди щодо обсягів скорочення викидів, а також надання допомоги країнам, які розвиваються, для боротьби зі зміною клімату. Зі зрозумілих причин жодна країна світу не хоче жертвувати власним економічним розвитком заради екології. Країни, які розвиваються, звинувачують у глобальному потеплінні індустріально розвинені країни і вважають, що саме вони повинні усувати негативні наслідки.

На сьогодні найбільш серйозні зобов’язання взяла на себе Норвегія, заявивши про сорокавідсоткове зниження викидів. Інші країни зробили такі пропозиції щодо зниження викидів відносно 1990 року: Австралія — 5%, Білорусь — 5 — 10%, Євросоюз — 20%, Казахстан — 15%, Норвегія — 40%, Канада — на рівні 1990 р., Росія — 20 — 25%, Україна — 20%, Швейцарія — 30%, Японія —17%.

Однією з важливих подій конференції повинен стати візит президента США Барака Обами, який оголосить про кліматичну програму Америки до 2050 року. Планується, що переговори за новою угодою мають завершитися 2010 року, а саму угоду буде підписано в ході «16-ї конференції сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату», яка, скоріше за все, відбудеться в Мексиці. У Копенгагені ж, схоже, буде укладено політичну угоду, яка повинна включати конкретні зобов’язання сторін.

Наразі немає інформації про те, хто з представників української влади збирається поїхати до Копенгагена, хоча запрошення було відіслано як Президентові України Вікторові Ющенку, так і прем’єр-міністру Юлії Тимошенко. Що стосується офіційної української делегації, то вона, за словами виконавчого директора Національного екологічного центру в Україні Віктора Мельничука, поїхала до Копенгагена не зовсім підготовленою. Сам же Центр 2 грудня провів акцію з питання зміни клімату та передав до Міністерства охорони довкілля України документи, в яких було описано вимоги до українського уряду щодо участі в Копенгагенській конференції.

За словами Мельничука, Україна наразі не має серйозних викидів до атмосфери, проте не через свою позицію щодо захисту довкілля, а через недостатньо розвинуту індустрію. Він повідомив, що українська офіційна делегація на кліматичній конференції чекає на продовження практики продажу квот на викиди парникового газу. З іншого боку, українські екологи нагадують, що питання клімату — це не лише питання охорони довкілля, а й, більшою мірою, проблема екологічно збалансованого розвитку промисловості, стабільне співвідношення і взаємодія трьох сфер життя суспільства: економіки, соціальної сфери та екології. Також, за словами Віктора Мельничука, український уряд повинен узяти на себе зобов’язання дотримуватися екологічних договорів у міжнародній сфері.