Харківський шок

Вчора Україна не без напруження чекала повідомлень з Харкова, де проходила зустріч президентів України й Росії. «За складом питань, широтою охоплення проблем двосторонніх стосунків, за впливом того, що обговорюватиметься, за впливом на подальший розвиток наших стосунків сьогоднішні переговори не пересічна, а поворотна подія», — сказав учора, відкриваючи засідання Кабміну прем’єр-міністр Микола Азаров. Отже, він не лукавив. Хоча українцям ще належить розібратися, яким знаком — плюсом чи мінусом — забезпечені харківські домовленості.

Як пояснив президент Росії Дмитро Медведєв журналістам, у них ідеться про зниження ціни на російський газ для України на 30%, а якщо ця ціна, відповідно до певної формули, буде більшою за 330 доларів, то знижка складатиме 100 доларів. Президент України Віктор Янукович задоволений: «Україна протягом найближчих десяти років отримає реальний інвестиційний ресурс, що, за підрахунками фахівців, складатиме 40 мільярдів доларів. Це дуже важливо в цей кризовий період». Він назвав таку домовленість «безпрецедентною в історії стосунків між країнами» і подякував російському колезі за розуміння та підтримку.

Одночасно перестала бути секретом ціна російської «поступки». В обмін на дешевий газ Україна на 25 років (до 2042 року) продовжила термін перебування на своїй території Чорноморського флоту Росії. Відповідну угоду підписали Президент України Віктор Янукович і президент Росії Дмитро Медведєв. Документом також передбачено продовження його дії ще на п’ять років після 2042 року, якщо сторони не домовляться про інше. На думку Януковича, це рішення і факт перебування Чорноморського флоту в Криму є позитивним чинником для забезпечення безпеки й стабільності не лише в Чорноморському регіоні, але й на європейському континенті в цілому. Медведєв пообіцяв, що Росія, отримавши такі міжнародно-правові гарантії для своєї військової бази, вкладатиме значні матеріально-фінансові інвестиції в розвиток не лише ЧФ, але й міста Севастополь.

Ці рішення майже відразу ж були названі в Україні, щонайменше, неоднозначними. Громадяни нашої країни сподівалися, що в Харкові з’явиться нова справедлива ціна на російський газ, який поставляється Україні, але при цьому не могли не хвилюватися: чи не стануть поступки у відповідь з боку України загрозою для її безпеки, як енергетичної, так і національної. Побоювання більш ніж виправдалися. Високопоставлений представник українського МЗС у конфіденційній розмові з «Днем» відзначив, що продовження терміну перебування ЧФ в Севастополі стало неприємним сюрпризом навіть для заступників міністра. За його словами, наслідки такого важливого для України рішення не отримали серйозного поглибленого опрацювання.

Зате новий шанс для реанімації та активізації отримала парламентська опозиція, що вже була притихла. Вона вимагає скликання позачергового засідання Верховної Ради, аби дати оцінку харківським домовленостям. Про це заявив віце-прем’єр опозиційного уряду Борис Тарасюк. «Сталося найгірше: нинішня влада заради зниження ціни на російський газ пішла на відмову від стратегічних національних інтересів, — сказав він і погрозив Президентові України «щонайменше імпічментом» за ігнорування статті 17 Конституції України, що забороняє розміщення іноземних військових баз на території України.

У зв’язку з новинами з Харкова різко змінився тон коментаторів «Дня». Раніше, десь за годину до оголошення підсумків переговорів, народний депутат і міністр енергетики опозиційного уряду Олександр Гудима був досить м’який: «Я хотів би вірити, що щось вийде, але перебіг учорашнього дня (вівторка. — Ред.) дає підстави вважати, що нічого серйозного не вийде. Якщо раптом прем’єр такої держави, як Україна, терміново пізно вночі позапланово виїздить на черговий раунд заклинання російського прем’єра, і потім з’являється інформація міністра енергетики про те, що українська сторона нічого істотного не запропонувала, то, мабуть, якихось позитивних наслідків очікувати не доводиться». «Але готовність до відмови від національних пріоритетів у нашого уряду була, — продовжував Гудима, — його керівники заявляли про можливість перенесення терміну базування в Севастополі Чорноморського флоту Росії, пан Клюєв заявляв про готовність внести законопроект про можливості приватизації, концесії або оренди газотранспортної системи України, були заяви Азарова про ядерну енергетику, про те, що Росія будуватиме в Україні ядерні енергоблоки, при цьому жодного слова про диверсифікацію в постачаннях ядерного палива, жодного слова про компанію «Вестінхаус» і будівництво власного заводу ядерного палива.

Тобто публічно представники правлячої верхівки, як мінімум — у трьох сферах, заявляли про свою готовність піти на поступки Кремлю, а ці поступки межують з утисками національних інтересів у цій галузі. І це свідчить, що готовність здати за дешевий газ серйозні сегменти нашої економіки дуже висока».

Тепер Гудима різкий і безкомпромісний. За його словами, сам факт відмови від інтересів України в Севастополі був прогнозований. Але його обурює «цинічний коментар про те, що плата за перебування ЧФ буде більшою». Насправді, переконаний опозиційний міністр, ці речі не можна порівнювати чи зіставляти. Таку відмову від національних інтересів, за його словами, ще напередодні ніхто не міг собі уявити. «Цей подарунок, — зазначає Гудима, — перекреслює шлях України, яка сьогодні стає колонією Росії. Чи можна здавати свою державу, її незалежність на шляху до Європи? У нас тепер його немає. Ми не можемо бути ні позаблоковою, ні нейтральною країною, не можемо бути членом Євросоюзу, ні членом НАТО до 2042 року».

А напередодні «Харкова» навіть з’явилася тенденція до суспільного консенсусу в газових питаннях. Вона, мабуть, викликана, в першу чергу, тим, що газові ціни, зафіксовані чинною угодою, не лише несправедливі, але й абсолютно непідйомні для української економіки й населення, а вирішити це питання, не проявляючи гнучкості, досить складно. Такий погляд висловлював у розмові з «Днем» екс-уповноважений Президента України з міжнародних питань енергетичної безпеки Богдан Соколовський. «У нас є всі підстави очікувати сьогодні позитивного результату, — сказав експерт. — Аргументація української сторони про справедливі й прийнятні ціни та умови співробітництва були відпрацьовані ще лютого 2008 року за дорученням тодішнього президента Віктора Ющенка. На переговорах 12 лютого цього року Ющенко досяг домовленості з колишнім президентом Росії Володимиром Путіним про налагодження взаємоприйнятного й взаємовигідного співробітництва в газовій сфері. Але тоді уряди, на жаль, вчинили по-своєму й не виконали доручень обох президентів». «У результаті ми сьогодні маємо проблему, з якою зіткнувся новий уряд, — продовжив Соколовський, — і я йому, звичайно, не заздрю. Але не можна не враховувати також, що сьогодні обставини на газовому ринку значною мірою змінилися, завдяки чому ми отримали ще більше передумов для того, щоб вийти з росіянами на взаємовигідний варіант». Соколовський зазначив, що будь-кому складно запідозрити його в особливих симпатіях до нової команди. Більше того, свого справжнього відношення до неї він і не приховує. Але, з погляду економічного прагматизму, нова команда, за словами колишнього чиновника колишнього Секретаріату Президента, «докладає максимум зусиль для того, щоб виконати свої передвиборні обіцянки». Соколовський наголошує: «Безвідносно до персоналій хотілося б, щоб Українська держава все ж таки отримала газ за справедливою ціною».

Відповідаючи на запитання «Дня» про можливі ризики для України, Соколовський зауважив: «Я навіть не розумію сенсу постановки питання про те, якою ціною досягти справедливості. Адже ніхто не сумнівається в тому, що за такими двома ключовими параметрами, як дуже висока ціна постачання газу (вища за європейську) і обов’язковість вибірки обумовлених обсягів, згідно з контрактами від 19 січня минулого року, були зафіксовані несправедливі умови для України. Росія всього за рік отримала від нас, причому явно несправедливо, на 3,5—4 мільярди доларів більше, ніж мала б отримати. Отже, проблема є. Я абсолютно не розумію, не допускаю і не вірю, що її можна вирішити шляхом перенесення на інші галузі й сфери. Якщо є проблема, є помилка, то її потрібно виправити і в жодному разі не пов’язувати співробітництво в газовій сфері з відносинами в будь-яких інших секторах». «Є банальне питання, — так усього за годину до пролонгації перебування чужої військової бази на українській території завершив свій коментар Соколовський, — а якби не було несправедливої ціни на газ, то не потрібно було б розвивати співробітництво в сфері ядерної енергетики, в авіації та в решті галузей?»

Дізнавшись про те, що було підписане в Харкові, експерт назвав позитивним результатом нові газові домовленості з Росією. А з приводу продовження терміну перебування військової бази без роздумів зазначив: «Я шокований! Не можна пов’язувати такі речі. Адже Конституція України не передбачає базування іноземних військ і флоту, і зрозуміло, що будь-які міждержавні угоди мають бути ратифіковані парламентом України. У чинному договорі 2017 рік як рік виведення флоту з території України зафіксований дуже чітко».

Валерій БОРОВИК, голова правління Альянсу «Нова енергія України»:

— Я вважаю, що це поразка України, поразка нового президента та уряду. Адже сьогодні в усіх країнах Європи йде зниження ціни на природний газ на 15—20%, і там при цьому ніхто не здає національних інтересів. Ніхто не говорить про перебування флоту, своєрідну співпрацю в атомній галузі чи потенційну купівлю промислових об’єктів. Сьогодні є профіцит природного газу, і майже всі енергетичні компанії домоглися знижки по ціні.

Україна ж закуповує близько 30% об’єму російського газу, що постачається в Європу, постійно платить за нього, і при цьому ще й «бігає навколішки», здаючи національні інтереси в обмін на тактичні поступки. Сьогодні це тактика наповнення бюджету й утримання влади, але будь-які газові питання слід було відокремити від політичних і економічних проблем. Натомість ми сьогодні фактично віддали Крим Росії. Думаю, що з таким успіхом через 20 років Україні про півострів можна забути...

Чи вплине знижка на газ на впровадження альтернативних джерел енергії? На це впливатиме тарифна політика. Та й для того, аби запроваджувати проекти з альтернативної енергетики, потрібна стратегічна позиція держави. А сьогодні ми бачимо, що керівництво нашої держави звикло лише «бігати навколішки», просячи знижку на газ, але віддаючи за нього більше грошей, аніж на проекти з альтернативної енергетики чи підтримку енергоефективності.

Олександр ТОДІЙЧУК, президент Київського міжнародного енергетичного клубу «Q-club», викладач Міжнародного інституту менеджменту:

— Умови нових газових домовленостей не є оптимальними для України. Такий висновок можна зробити, проаналізувавши всі зроблені заяви. Так, ми не знаємо, який термін газової знижки від Росії. Не забуваймо, що ціна на російський газ для України визначається за формулою, у якій важливу роль відіграє вартість нафти. Тому у майбутньому цілком ймовірний варіант, коли 100-доларової знижки може просто не вистачити, щоб покрити зростання вартості нафти і таким чином отримати газову ціну, адекватну газовій ціні для європейських країн. А питання із продовження перебування російського флоту означає ускладнення руху України до різних військових союзів.

Олександр ГУДИМА, міністр енергетики опозиційного уряду:

— Знижка на газ і поступки у питаннях перебування російського флоту — не порівняльні речі. Можливо, такі умови дійсно вигідні Росії, яка вчора здобула для себе дуже стратегічну перемогу і, тому їй вигідно, принижуючи Україну, говорити, якою ж ціною вона її здобула. Не можна міряти незалежність країни якимись знижками на газ, тим більше, що по факту жодних знижок і не відбулося. Після заяви пана Бойка про збільшення Україною споживання російського газу на 10 мільярдів метрів кубічних у порівняні з уже існуючими планами, я особисто проаналізував ситуацію і з’ясував: такий крок із української сторони повністю компенсував Росії можливі втрати від очікуваної знижки. А тепер нам говорять, що поступки у питанні оренди Чорноморського флоту — це плата за завданні Росії збитки від зниження ціни на газ. Тобто росіяни виграли подвійно. Але в мене просто немає слів, щоб оцінити, які ж втрати натомість отримала Україна. Всі розмови про нейтралітет та позаблоковий статус країни тепер не мають жодної цінності. Україна відучора перетворилася на «колонію Росії».