«Харизма провини»

Напередодні прем’єр-міністр Віктор ЮЩЕНКО , мабуть, виконуючи відповідне доручення Президента, дав вказівку членам Кабінету Міністрів прискорити детальний аналiз «цифр, фактiв і пропозицiй» спеціальної комiсiї Є.МАРЧУКА . За словами прес- секретаря прем’єр-міністра Наталії ЗАРУДНОЇ , урядовці мають пiдготувати вiдповiднi висновки з цього питання.

Висновки, справді, не забарились. «Зима буде спокiйною i забезпеченою паливно-енергетичними ресурсами», заявила вiце-прем’єр Юлiя ТИМОШЕНКО того ж дня. За її iнформацiєю, пiсля початку опалювального сезону щодня накопичується вугiлля на електростанцiях, запаси якого через два днi сягнуть 4 млн. тонн. @=> Закінчення на 2-й стор.

Але яким чином запаси вугілля продовжують інтенсивно зростати навіть після початку опалювального сезону, коли б мали вже, як бувало щороку, витрачатися і відповідно скорочуватися? Невже урядові вдалося за лічені дні, що минули після завершення наради гірників у Донецьку, де був зафіксований кризовий стан вугільної галузі, навести у ній лад і різко наростити видобуток і постачання вугілля на електростанції? Ці два запитання зовсім не риторичні. Прагнення уряду наростити запаси вугілля, посилено використовуючи замість нього дорогий імпортний природний газ, схоже, спрямовані лише на те, щоб спростувати, хоч і заднім числом, висновки комісії Є. Марчука, в яких, зокрема, йшлося про відсутність належних запасів палива до зими, і можуть мати серйозні наслідки. Керівництво РАТ «Газпром» 2 листопада попередило український уряд про намір звернутися до суду в разі, якщо Україна в листопаді продовжуватиме несанкціонований відбір газу з транзитних газопроводів.

За прогнозами «Газпрому», відбір газу Україною в листопаді з урахуванням реального споживання перевищить встановлені об’єми на 1,5 — 2 млрд. кубометрів, оскільки фактичне добове споживання газу в Україні з 1 листопада становить 170 млн. кубометрів, що на 34 млн. більше, ніж згідно договірних кількостей.

До цього слід додати, що згідно даних Мінпаливенерго, оприлюднених Інтерфаксом-Україна, в січні–жовтні цього року Україна спожила 57,7 млрд. кубометрів газу, що на 1,6 млрд. кубометрів більше запланованого. Отже, заборонені Президентом Л.Кучмою несанкціоновані відбори газу продовжуються? У цьому зв’язку не зайве послатися на попередній лист І.Макарова, у якому звертається увага керівників українського уряду та Мінпаливенерго на те, що заборгованість генеруючих компаній за спожитий газ склала $73 млн. Обіцянки погасити цю заборгованість, пише І.Макаров, не виконуються. Поточні проплати практично припинені. Керівник «Ітери» попереджає, що непроплачені в жовтні обсяги газу автоматично перейдуть у розряд несанкціоновано відібраних від експортних обсягів російського «Газпрому». Аналогічна ситуація складається і в листопаді. «Ітера» мала надати електростанціям України 674,8 млн. куб. метрів газу, що становить близько 50% від їхньої потреби. Але ж через Україну проходить також і газотранспортна магістраль до Європи, звідки уряд, що гріха таїти, має можливість при гострій потребі «запозичити» енергоресурси. Отож віце-прем’єр видає Мінпаливенерго «окреме термінове доручення»: «невідкладно з 1 листопада відновити газопостачання на генеруючі компанії Мінпаливенерго в обсягах, що відповідають середньодобовому рівню споживання в жовтні цього року». Виходить, уряд власними руками і цілком свідомо програмував нові крадіжки російського газу, за що в решті решт доведеться платити як за державний борг? І не $45 за тисячу кубометрів, а понад $100?

Питання полягає лише в тому, для чого це робиться? За твердженням уряду, вугілля в Україні накопичено вже достатньо. Навіщо ж нарощувати його обсяги на складах електростанцій, вдаючись до несанкціонованих відборів? Вищенаведені дані змушують припускати, що заради справної цифри уряд, мабуть, ладен не тільки і далі нарощувати державний борг, а й нехтувати іміджем держави. Проте справа не тільки в іміджі, йдеться також і про незалежність нашої держави. На цьому, зокрема, наголошують члени Німецької консультативної групи при уряді України. Петра Опітц і Крістіан фон Хіршхаузен пишуть у дослідженні «Україна як газовий міст до Європи», що питання боргу України перед Росією за несплачені енергоносії (на їхню думку, він становить $1,4 — 2 млрд.) дедалі більше ставить під загрозу незалежність країни. Дослідники висувають цілком вірогідну також і на думку автора гіпотезу: «Якщо Україна дуже швидко не забезпечить стабільні та надійні засади транзиту газу через свою територію, вона втратить значний сегмент своєї нинішньої частки ринку та прибутків від транзиту газу між Росією та Центральною і Східною Європою». Однак російські фахівці з цього приводу навіть до гіпотез не вдаються. Відповідаючи на запитання «Дня» про можливість переходу на грошові розрахунки з Україною за транзит газу в Європу, керівник представництва «Газпрому» в Україні Микола Ішутін досить показово зазначив: «Це неможливо. А де тоді Україна братиме газ? Крастиме з транзитних газопроводів?»