«Хлібна» тема

Генеральна прокуратура затримала у понеділок увечері екс-віце-прем’єра Леоніда Козаченка. Його підозрюють у зловживанні службовим становищем на посту віце-прем’єра і в ухиленні від сплати податків на суму 584,9 тис. грн. на посаді гендиректора спільного підприємства ЗАТ «Украгробізнес». За словами заступника Генпрокурора Ігоря Дрижчанова, кримінальна справа Л. Козаченка на даний момент є останньою з 90 справ, заведених за результатами перевірки ситуації на ринку зерна.

Нагадаємо, що Леонід Кучма нещодавно доручив Генеральному прокурору Святославу Піскуну особисто з’ясувати ситуацію на зерновому ринку і, зокрема, причини дефіциту зерна в окремих регіонах в умовах достатнього виробництва, розібратися з фактами монополізації, штучної заборони продажу і нагнітання попиту і цін на зерно і продукти його переробки. Президент також доручив Генпрокуратурі проаналізувати ситуацію з формуванням цін на хліб. «Невиправдано загострена ситуація навколо зерна і цін на хліб», — підкреслив Президент, відзначивши, що насамперед покладає провину за це на попередній уряд. Разом з тим глава держави сказав, що у діючого Кабінету Міністрів «було достатньо часу, щоб розібратися, куди пішов хліб, щоб не викидати з держрезерву на торги, а подивитися, де хліб подівся». «Наше завдання, щоб ціни на хліб не зростали. Це завдання уряду і губернаторам персонально», — вказав Л. Кучма і доручив керівникам областей провести моніторинг цін на хліб і щодня доповідати про його результати.

Тим часом наприкінці минулого тижня два найбільшi хлібнi регіони України — Автономна республіка Крим і Дніпропетровська область — відгородилися від країни, заборонивши вивіз зерна за адміністративні кордони. Пригадується, ці регіони, намолотивши понад мільйон тонн зерна, рапортували країні та її керівництву про свої успіхи. Нині ж виявляється, що на Дніпропетровщині задекларовано всього 71 тис. тонн продовольчого зерна, а Крим має у своєму розпорядженні лише 40 тисяч тонн продовольчої пшениці. Схожа ситуація і в Запорізькій області, де у 2002 році зібрали 1,9 млн. тонн ранніх зернових, у т.ч. 1,1 млн. тонн пшениці. Згідно з даними обласного управління сільського господарства, зараз в області є 56,7 тис. тонн запасів зерна при потребі до нового урожаю 52 тисячі тонн. Губернатор Євген Карташов днями нагадав виробникам хліба про досягнуту домовленість утримувати ціни до нового врожаю і погрозив: «Будь-яке підвищення цін — тільки на вашій совісті».

Процес зростання хлібних цін пішов практично в усіх областях України ще з 1 лютого. З цієї дати ціни на борошно зросли майже на 20% і зараз становлять близько 1,2 тис. грн. за тонну борошна вищого гатунку. Ціна попиту на пшеницю 3-го класу виросла на 30 грн. за тонну і в деяких регіонах досягла 670 гривень. Якщо темпи зростання не знизяться і надалі, то підвищення цін на хліб неминуче, відзначають аналітики. Держава готується до хлібної інтервенції на зерновий ринок, щоб збити зростаючі ціни. Але більшість українських хлібопекарних підприємств прогнозують підвищення цін на хліб у першому півріччі пропорційно зростанню цін на сировину — пшеницю і борошно. Мінагрополітики, їм, схоже, не має наміру перешкоджати. За словами міністра Сергія Рижука, воно вважає, що пекарі повинні самі встановлювати ціни на хліб. «Готуємо пропозиції для того, щоб хлібопекарська галузь не була обмежена у ціновій політиці», — поділився він планами. Міністр також визначив одну з причин нинішніх колізій, поклавши провину на тих, хто у період надлишку пропозиції зерна на ринку шляхом адміністративного втручання домагався від підприємств зниження цін на хліб. «Окремі керівники штучно занижували ціни на хліб і хлібобулочні вироби», — констатував С. Рижук. (Восени минулого року 11 областей знизили ціни на хліб на 3-18%).

Щоправда, міністр агрополітики вважає запаси продовольчого зерна на внутрішньому ринку достатніми. За його словами, заяви про дефіцит продовольчої пшениці не відповідають дійсності. За даними міністра, у цей час запаси продовольчої пшениці в країні становлять 2,6 млн. тонн, що відповідає потребі хлібопекарської та інших галузей до нового врожаю. І все ж він відзначив, що «ресурси продовольчого зерна знаходяться на межі мінімальних запасів. Необхідно мати ще 1 млн. тонн перехідних запасів, щоб був резерв і можна було гарантувати продовольчу безпеку». С. Рижук упевнений, що на зростання ажіотажу навколо продовольчої пшениці вплинув активний її експорт з України: «Я за те, що не треба було так активно вивозити зерно». Іронія ситуації в тому, що колишній уряд якраз стимулював експорт зерна — щоб підняти його ціну на внутрішньому ринку і дати селянам розбагатіти. Ціни і виросли — після того, як хліб уже купили у трудівників села.

Мабуть, нестача зерна визначається ще й несподівано збільшеним попитом господарств на насіння, викликаним потребою пересіяти 43% озимих площ, які постраждали через негоду. Тим часом у страховому фонді, організованому для забезпечення аграріїв насінням для пересіву, запасли тільки 15% від необхідного.

Хлібний скандал, звичайно ж, не міг не виплеснутися і в парламенті, де такі справи прийнято використовувати як інформаційний привід. Лідер фракції соціалістів Олександр Мороз висунув уряду своєрідний ультиматум і зажадав вжити «вичерпних заходів» щодо виправлення ситуації на ринку зерна. На думку О. Мороза, спочатку влада «приписала вал зерна», і тим самим збила на нього ціну й «нагріла» майже на 7 млрд. грн. сільськогосподарських виробників. О. Мороз відзначив, що минулого року зернотрейдери купували зерно у сільських господарств за середньою ціною 300 грн. за тонну, тоді як роком раніше вона становила 700 грн.

Тим часом навіть найдосвідченіші фахівці зернового господарства намагаються зрозуміти, де ж подівся непоганий урожай зернових (майже 40 мільйонів тонн), зібраний минулого року. Учасники ринку вважають, що до кінця поточного маркетингового року (липень- 2002 — червень-2003) з України буде експортовано лише 1-1,5 млн. тонн продовольчого зерна (Інтерфакс- Україна), тоді як усього за сім місяців минулого маркетингового року було вивезено майже 9,5 млн. тонн (експорт зерна у нинішньому маркетинговому році очікувався на рівні 12 млн. тонн — на 31,8% більше, ніж роком раніше). Очевидно, «зернова статистика» трохи кульгає. Як сказав «Дню» президент Української зернової асоціації Микола Компанець, з усього українського врожаю 2002 року вивезено 6,2 млн. тонн зерна, у тому числі продовольчого — 2,4 мільйона. За словами Компанця, усіх членів асоціації «напружували», щоб вони допомогли реалізувати зерно на експорт. «І раптом учора було зерно, а сьогодні його немає. Може таке бути?», — запитує фахівець і прогнозує, що навіть після «посіву-пересіву» ще буде продано 2 млн. тонн зерна. «А поки налякали людей і вони не знають, що робити», — закінчив Компанець.

Тим часом Генеральна прокуратура веде своє розслідування і вже доповідає про деякі проміжні результати. Заступник генпрокурора Тетяна Корнякова вважає, що одна з причин зернової плутанини — приписки. За її словами (www.gp. gov.ua), «ми під сумнів сьогодні можемо поставити цю цифру — 40 мільйонів тонн (урожаю-2002. — Ред. ), яка наводиться офіційною статистикою. Вже практично у кожній області порушено кримінальні справи...» За словами Корнякової, минулого року було реалізовано (очевидно, на експорт?) 10 мільйонів тонн зерна (тоді як через біржі пройшло всього 10 тисяч тонн). При цьому, як вважає Корнякова, половину зерна, тобто приблизно п’ять мільйонів тонн, «було реалізовано у найбільш невигідних умовах для держави і для селян». Причина цього, роз’яснює заступник генпрокурора, у тому, «що тиск ішов безпосередньо з боку уряду — за декілька місяців було видано 54 доручення і всі відносилися до термінового експорту зерна». Підписував їх або давав в усній формі, сказала заступник генпрокурора, Леонід Казаченко. У результаті, як вважає Корнякова, при майже однаковому урожаї зерна у 2001 році було реалізовано зерна у півтора разу менше, але доходи були у півтора разу більшими, ніж у 2002 році. Зокрема, Корнякова наводить приклад не реалізованої зрештою угоди на поставку зерна до Єгипту, за якою Україна брала зобов’язання постачити мільйон тонн зерна за ціною $80 за тонну. З урахуванням витрат на доставку в порт це становило ще менше — $50! При цьому за умовами договору Україна брала зобов’язання за виручені кошти закупити за високими цінами товари єгипетських сільгоспвиробників — цитрусові, банани, бавовну. Корнякова також сказала, що Генпрокуратура перевіряє всі міністерства й відомства, причетні до експорту зерна, і всіх зернотрейдерів, всі їхні угоди. У полі зору генпрокуратури умови, можливі пільги й шляхи транспортування зерна, його класифікація й ціни. Заходи реагування порушникам обіцяно найсуворіші. При цьому Генпрокуратура має намір вжити заходів і для вдосконалення самої системи, тобто державної зернової політики...

Поки ж аналітики розгублені й згадують зусилля попереднього уряду утримати хлібні ціни в країні ринковими методами — оскільки бюджетних грошей на інтервенції не було, то шляхом нарощування експорту. У результаті — і селян тоді фактично обібрали, і зараз внутрішній ринок лихоманить. Що це — некомпетентність дій уряду на ринку або чиїсь інтереси? Як сказав «Дню» президент Центру ринкових реформ Олександр Пасхавер, «можливо, цілеспрямована політика, в якій звинувачують Козаченка, і помилкова, але кримінальної справи з цього приводу, звичайно, не відкривають...»