Хочеш їсти — їдь у Росію

Учора сусід знову поїхав у Москву — на заробітки. Два тижні тому він, класний будівельник, що володіє десятком робітничих спеціальностей, повернувся звідти злий і приречений: «За три місяці «пахання» привіз двісті «баксів». А повинен був — тисячу. Рубль упав — плакали мої грошики...» Привезені дві сотні пішли на «спорядження навздогін» у школу дочки й сина. І знов — у Москву.

«Навіщо ти туди їдеш, адже все таке хистке?» — запитав його я. — «Тут я не зароблю й того...» — сказав він.

Сумна реальність: десятки тисяч наших земляків, котрі шукають хоч який-небудь, нехай навіть нестабільний, але заробіток за межами України, не можуть розраховувати на оплачувану працю на своїй батьківщині. Схоже на те, що «курс реформ» було прокладено у країну повального відкритого і прихованого безробіття, громадянам якої дедалі важче знайти застосування своїм рукам.

Про те, як у Росії заробляють на життя наші співвітчизники — у матеріалі кореспондента Наталії Вернигори на сторінці "Суспільство"

№182 24.09.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»