Хто піде у розвідку?

Віце-прем’єр України Василь Роговий після повернення з Вашингтона повідомив, що в Міністерстві фінансів вводиться друга посада державного секретаря. Цей високопоставлений чиновник, зі слів віце-прем’єра, буде керувати новоствореним Державним департаментом фінансового моніторингу, а призначення відбудеться найближчим часом. «У нас немає часу, нам потрібно розвивати його (нового департаменту. — Авт. ) діяльність», — сказав віце-прем’єр. За його словами, Україна зараз знаходиться у чорному списку, і створення Держфінмоніторингу є одним із рішень, спрямованих на те, щоб із нього вийти. Тим більше, що після подій 11 вересня вимоги про боротьбу з відмиванням брудних грошей дуже посилилися у всіх країнах світу. В. Роговий назвав Україну країною, що потерпіла від відмивання брудних грошей, і зацікавленою в тому, щоб вони працювали на наш народ, у якого їх, власне, й украдено.

Нагадаємо, що новоствореному департаменту надано статус урядового органу державного управління. Він буде діяти в складі Мінфіну і йому ж підпорядковуватися. У свій час із цього питання відбулася серйозна полеміка. Держподаткова адміністрація спочатку виступала за те, щоб нове відомство створювалося в її складі, а дещо пізніше взагалі висловлювалася проти нього, оскільки аналогічна робота і без того проводиться ДПАУ. Рада національної безпеки і оборони пропонувала фінансову розвідку, як відразу ж охрестили нову установу, створити при РНБО як незалежний від інтересів конкретних відомств інститут. Таку ж позицію поділяв і Нацбанк. Кабмін вважав, що йому було б зручніше керувати запланованим розгромом грошових пралень безпосередньо. І чи поділяться з Мiнфiном реальними повноваженнями й інформацією Податкова, СБУ, МВС — ще під знаком запитання.

Переміг у цій суперечці, природно, той, хто видає укази. Зовні цим рішенням нібито всі задоволені, принаймні, відкрита полеміка майже припинилася. Проте справжнього консенсусу з цього питання досі немає. Ще цікавішою є справа з призначенням головного фінансового розвідника. Зокрема, народний депутат Інна Богословська у розмові з «Днем» зазначила, що фінансовий моніторинг потрібен. Але, на її думку, він не повинен бути «всередині Мінфіну», а повинен підпорядковуватися прем’єр- міністру і «бути окремою аналітичною службою». Якщо погодитися з рішенням про мінфінівську прописку «розвідників», то, як вважає І. Богословська, не можна поєднувати в одній особі їхнього керівника і держсекретаря Мінфіну, оскільки завдання останнього «забезпечити хорошу, якісну роботу, а фінансовий моніторинг — це фактично орган, який повинен давати їй оцінку». «Суміщати в одній особі головного виконавця і контролера, — вважає народний депутат, — це безумство». Одночасно І. Богословська впевнена, що призначення голови фінансових розвідників — це прерогатива міністра фінансів Ігоря Юшка, професійні якості якого вона дуже високо цінує.

Якщо виходити з останніх кадрових тенденцій у виконавчій владі, то, на думку одного із експертів «Дня», міністр фінансів цілком міг би запропонувати кандидатом на цю посаду нещодавно звільненого з посади голови «Нафтогазу України» Вадима Копилова, колишнього заступника глави ДПАУ. Якщо в цьому йому, звісно, не зашкодять нерозголошувані підсумки аудиту НАКу і причини звільнення його керівника.

Фаворитом у цій гонці сьогодні, втім, визнається народний депутат Віктор Суслов. Така думка, безумовно, має право на життя. Досить пригадати його роль у розслідуванні діяльності Нацбанку України, коли справа, яка посилено «спускалася на гальмах», все ж завершилася визнанням «невеликого» обману, на який було змушене піти кероване Віктором Ющенком НБУ, щоб отримати черговий кредит МВФ. У сейфі В. Суслова, не виключено, зберігаються і ще якісь вагомі докази проти тих, хто збанкрутив «Україну». Проте в офісі В. Суслова «Дню» учора надвечір сказали, що він там з ранку ще не з’являвся, а думку про можливості призначення не спростували.

Однак, у Мінфіні, де загалом-то непогано прийняли І. Юшка, все ж ще дуже жива ностальгія за Мітюковим. Джерело «Дня» у цьому відомстві не виключило повернення колишнього шефа «на нове поле діяльності». Разом з тим народний депутат Олександр Рябченко відкинув таку можливість, сказавши «Дню», що звичними для Мінфіну засобами можна контролювати тільки відносини банківської сфери з бюджетом, що легко виконується з допомогою Держскарбницi, тоді як у цьому випадку наголошувати необхідно на операціях комерційних банків. Зі слів О. Рябченка, чутки про призначення В. Суслова він чув ще місяць тому, а потім вони стихли. Народний депутат вважає, що, найбільш очевидно, фінансову розвідку очолить представник силових структур, які завжди цікавилися сумнівними операціями і накопичили у цiй кориснiй справi деякий досвід.

Хто б не очолив Держфінмоніторинг, уже зараз зрозуміло, що його керівнику доведеться зіткнутися з серйозним лобістським протистоянням. І зі звинуваченнями в політичнiй заангажованості, якщо фінансова розвідка дійсно виявиться дієздатною настільки, щоб «порахувати» брудні гроші.