Хто підставив приватизатора Олександра Бондаря,

«Стара» приватизація, на тлі застою продажу держмайна, досягла свого апогею і ознаменувалася переділом керівного апарату самого Фонду.

Нагадаємо, що своїм необранням Олександр Бондар зобов’язаний підступним, але згуртованим комуністам і частині «громадівців». Саме вони, як показало (до речі, антиконституційне в цьому випадку) поіменне голосування, заблокували проходження кандидатури О.Бондаря. Цікаво, що в процесі обговорення кандидатури у фракції та комітетах ніхто (!) вголос не висловлювався проти в.о. ФДМ, на відміну від випадків з його попередником — Володимиром Лановим, якого депутати минулого скликання «завалювали з попередженням» не багато не мало — шість разів. Сам О.Бондар, на вигляд приголомшений і дещо зніяковілий, зумів-таки взяти себе в руки і вже через кілька годин на прес-конференції у Фонді майже спокійно обіцяв ще раз «попрацювати» з комуністами. Та все ж чому і навіщо Фонд знову залишили без голови?

Версія 1.
КОМУНІСТИ ПРОТИ ПРИВАТИЗАЦІЇ

Представники фракції комуністів, які не мають претензій до О.Бондаря «як до людини», назвали блокування його кандидатури «питанням суто ідеологічними». Оскільки офіційно вважають, що Фонд держмайна повинен управляти держ-май-ном, а не продавати його. Але, пам’ятається, Юрій Єхануров, останній легітимний керівник Фонду, зумів-таки законно сісти в керівне крісло й ніякі ідеологічні противники приватизації йому не перешкодили. Звідси висновок: або комуністи нині не ті, або — приватизація. Комуністи дійсно вже не ті. Залишивши собі старі гасла з турботою про народ і червоні знамена, вони сьогодні все більше займаються бізнесом і суворо пильнують власні підприємницькі інтереси. Апетит і тут приходить під час їжі, в меню якої є «гаряче», але поки лише подають «закуски», тому що...

Версія 2.
О.БОНДАР — ЛЮДИНА ПРЕЗИДЕНТСЬКОЇ КОМАНДИ

А це обіцяє небагато ідеологічним противникам Президента (хіба що так, дріб’язок якийсь, та й то як «компромісний варіант»). Люди «в червоному» схильні припускати, що попри свою аполітичність, О.Бондар, легітимно сівши в крісло, змушений буде прислухатися до «напуття» з вулиці Банкової й тісно товаришуватиме з президентською Народно-демократичною партією. А тут апетити просто-таки завидні і збільшуються з кожним днем у міру наближення президентських виборів. Візьмемо, для прикладу, президентське рішення приватизувати лікеро-горілчану галузь, яке шокувало розсудливих. Закордон, на чий досвід так люблять у нас посилатися, застиг у подиві від такого явного бажання заробити не до бюджету, а до кишені. Парламент таку пропозицію, красиво обставлену обіцянкою «заробити» додатково 200 млн. грн. до бюджету, відхилив. Однак зацікавлені в лікеро-горілчаному роздержавленні люди (згідно «з відвертістю» джерела, всі дороги ведуть в НДП) з думкою погосподарювати на 168 лікеро-горілчаних підприємствах не розлучилися. Нагадування, зокрема і з парламентської трибуни, про те, що згідно з українським законодавством, такі підприємства взагалі не підлягають приватизації — належного резонансу не здобули. «У крайньому випадку знайдеться лобіст і перепишеться законодавство», — резюмувало джерело. Комуністи — не НДП, за ними Президент не стоїть (хоча, як знати)... До того ж не забута, як з’ясувалося, комуністами і думка О.Бондаря, висловлена в інтерв’ю «Дню», про те, що кожний очолюючий Фонд буде займатися переділом власності, «а от на чию користь, залежить вже не тільки від керівника ФДМ, а й від політичної ситуації в країні». Ситуація в країні — критична: фінансова криза загрожує перерости в політичну. До того ж скоро вибори.

Версія 3.
ПРЕЗИДЕНТСЬКІ ВИБОРИ

Нескладно уявити, як цю версію обіграють наближені до Президента ЗМІ. Скажуть: Л.Кучма, багатовекторно рухаючись шляхом реформ, особливу увагу приділив приватизації. Не полінувавшись, знайшов навіть, згідно з попередніми оцінками, проходячу парламент кандидатуру приватизатора-фахівця. Але противники Президента-реформатора не дрімають. Зарубали О.Бондаря, щоб не було дієвого роздержавлення, щоб інвестори боялися і до нас не ходили, щоб зупинилася приватизація, щоб бюджет ще більше виснажився, щоб провалилися нібито крокуючи «завидними» темпами, ринкові реформи, щоб МВФ і іже з ним і зі своїми кредитами відвернулися від України і щоб, зрештою, настала повна розруха в домі, який побудував Джек (читай, Леонід Данилович). І звісно ж, жодне з придворних ЗМІ не задасться запитанням, а чому власне Президент перед виборами парламентськими так просував свого екс-фаворита Володимира Ланового, знаючи, що депутати не проголосують за нього ніколи. Ніхто, звичайно, не пригадає, як приватизувалося держмайно при В.Лановому, коли Харцизський трубний було оцінено в 1,9 млн. грн., а Дніпродзержинський «Азот» — у 1,5 млн. грн, а сам В.Лановий, включившись у президентську боротьбу з корупцією «чистими руками» (і де ж її результати?), перелопатив кадри Фонду. Та просто тоді не потрібен був українській приватизації легітимний керівник, а тепер потрібен: президентські вибори — не парламентські, тут 4-відсотковий бар’єр не візьмеш, підключивши армію, військові містечка й в’язниці. До того ж Росія обіцяла допомогти, не «за спасибі», звичайно. Цікава їй наша нафтопереробна галузь, про приватизацію якої так довго говорили з високих урядово-президентських трибун. Тому сьогодні, як ніколи, керівник Фонду потрібен, і «кращого» за Бондаря нині не знайдеш. Він фахівець, а це «приманка» для інвесторів, яким обіцяно грошову приватизацію обленерго і Укртелекому, аполітичний — це для народної маси і парламентаріїв, уміє прислухатися до думки Банкової і Грушевського — це Президент, звичайно, використає сам. Тому в парламенті іншої кандидатури для повторного голосування не чекають.

Версія 4.
ВІДСТАВКА УРЯДУ

Таку версію висунув екс-міністр економіки Віктор Суслов. Він вважає, якщо уряд «відставлять», то новий зберуть виключно з представників різних політичних сил. Цитую: «При цьому пост голови ФДМ буде включено в загальне число розподілу портфелів і ця посада може стати предметом торгу політичних сил». Чимось це схоже на ситуацію навесні-97, коли, за словами О.Бондаря кореспондентові «Дня», Президент не виніс його кандидатуру на голосування старого парламенту лише тому, що працювати главі ФДМ довелося б з депутатами нового скликання, які могли б сприйняти його «як чужорідне тіло».

Версія 5.
О.БОНДАР МАЄ НАМІР КЕРУВАТИСЯ ЛИШЕ ЗАКОНОДАВСТВОМ

Ця версія побудована в кулуарах парламенту після заяви лідера «Громади» Павла Лазаренка. П.Лазаренко заявив, що приватизаційна політика О.Бондаря дозволить вирішити проблеми, що дісталися в спадщину від Володимира Ланового. О.Бондар, за словами П.Лазаренка, на засіданні фракції «Громада» пообіцяв, що в своїй роботі збирається спиратися тільки на закони України, і «ця обставина стала вирішальною при голосуванні фракції». Дійсно — частина «громадівців» голосування пробойкотувала.

Версія 6. ГОЛОСУВАННЯ ЯК ПОКАЗОВИЙ ВИСТУП

Схоже, сьогодні ніхто не знає чіткої відповіді на запитання, навіщо ж Президент створює Національне агентство з управління державними корпоративними правами, не без підстав назване дублером Фонду. Навіщо знадобилося створювати паралельну організацію з розгалуженою регіональною структурою, коли одна (і також з управління) вже є. Навіщо і Фонд, і Нацагентство підпорядковувати Кабміну? Чи не тому, щоб уряд контролював приватизацію по схемі «з ким домовлюся»? Сьогодні простіше домовитися з новим дітищем. По-перше, воно ще пам’ятає, кому зобов’язане своїм створенням, а отже зарплатнею, привілеями тощо, а по-друге, шеф Нацагентства — Олег Таранов — людина урядова, перевірена (хоча б на організації з’їзду євробанкірів) і розуміє, що перед виборами міністерські портфелі на дорозі не валяються. Іншими словами, доречно починати задумуватися про завтрашній день не тільки О.Бондаря, а й самого Фонду держмайна. На цьому тлі неув’язка з головою ФДМ виглядає лише відволікаючим маневром, а головні бойові дії розгортаються зовсім не тут.

Версія 7 (малоймовірна). ХВОРОБА О.БОНДАРЯ

Уголос про це ніхто не говорив. Та і що говорити: посада голови ФДМ, безумовно, не остання, але Бондар — не Єльцин, країною не керує. Однак прибічники О.Бондаря стверджують, що якби не обширний інфаркт, що відкинув в.о. голови ФДМ з приватизаційної передової на лікарняне ліжко у Феофанії аж на два місяці плюс реабілітація, він встиг би і за В.Лановим «прибрати», і грошенят до бюджету зібрати. Адже доставлені в казну 241 млн. грн. з 1,04 млрд. грн. обіцяних (щоправда, В.Лановим) — симпатій О.Бондарю не додали. А навпаки, викликали «справедливе невдоволення» (так писали вірні ЗМІ) прем’єр-міністра. Не захворів би Бондар, дивись, не довелося б прем’єрові шокувати Захід, впроваджуючи «нетрадиційні заходи по ліквідації бюджетної заборгованості», не отримав би він, після «шоу» в Палаці «Україна», звання «народного масовика-витівника», а податкова адміністрація не торгувала б потриманими автомобілями.

Словом, все в цьому світі, в країні, в економіці пов’язано. Втім, як і всі ці версії, що зводяться в одну — сильний Фонд держмайна з керівником-професіоналом, ведучим відносно незалежну приватизаційну політику, цій владі сьогодні не потрібен.

№175 15.09.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»