Хто сіє корупцію

Є на околиці Херсона селище Кіндейка. Крамничка там лише одна, а старих, яким нелегко туди дістатися «по хліб», — багато. Виходячи з цього і побудували свій гуманний бізнес — щоденну доставку замовлених літніми людьми продуктових наборів — Сергій і Наталя Бойки. Зрозуміло, що власнику магазина — колишньому міліціонеру, прибутки якого внаслідок конкуренції дещо скоротилися, це не сподобалося. Арбітром було обрано приятеля — дільничного. Він кілька разів зупиняв автомобіль Наталі, що прямувала до замовників («за торгівлю у невстановлених місцях»), а потім навіть передав «справу» до суду, організувавши при цьому від її імені заяву-«покаяння» з проханням розглянути справу при її відсутності, і тут же (ну чим не анекдот!?) приписав, що від підпису «порушниця» відмовилася. Таким же, як і дільничний, виявився і суддя. Він не помітив ані замовного характеру дій майора, ані допущених порушень і оштрафував підприємницю, навіть не запросивши її до суду (не було конвертів). Справедливість частково вдалося відновити за допомогою активістів Херсонської регіональної коаліції програми «Партнерство за прозоре суспільство». А втім, місцевого «шерифа» не було притягнуто до відповідальності...

Цей приклад фігурував на конференції, що проходить у Києві, ініційованій названою програмою. І хоча тема зборів була визначена досить розпливчасто «Як забезпечити прозорість в регулюванні малого і середнього бізнесу», але учасники, мабуть, добре розуміли, що йдеться не про що інше, як про боротьбу з корупцією. Зокрема, посол США в Україні Джон Едвард Гербст зазначив, що корупція сповільнює розвиток в Україні малого і середнього бізнесу, оскільки такі підприємства особливо чутливі до її проявів. Якщо в Європі на їх частку припадає майже 70% ВВП, то в Україні — всього 10%. Посол наголосив, що для боротьби з корупцією в Україні потрібна політична воля, мобілізація всіх сил суспільства, а також діалог між ним і владою. «Корупція підточує демократичні інститути, сповільнює економічне зростання і ставить під загрозу свободи громадян. Ця ситуація має викликати стурбованість українського уряду і громадян країни, оскільки корупція може сповільнити реалізацію планів України щодо входження в західні інститути економіки і безпеки», — підкреслив Дж. Гербст.

Схоже, в суспільстві є і замовлення на протистояння засиллю корупціонерів. 86% наших громадян упевнені, що корупція в Україні поширена. Відповідаючи на запитання, які наслідки корупції для українського суспільства, майже 40% опитаних відповідають: зубожіння народу, а більше нiж 30% вважають, що це повне розчарування в державі або збільшення прірви між багатими і бідними. Звідси і висновок: самі громадяни і створені ними громадські організації мають більш активно залучатися до боротьби з корупцією.

Таку думку підтримало 72% опитаних під час соціологічних досліджень, що проводилися програмою «Партнерство за прозоре суспільство».

Проте сподіватися на те, що вже завтра країна вирушить у похід проти корупції дещо передчасно. За даними обстежень, ніколи не стикалися з корупцією тільки 7% опитаних, 62% українців стикаються з проявами корупції час від часу, а 20% — постійно. 43% самі давали хабарі, причому кожний п’ятий iз них вказав, що хабар — це перше, про що він подумав, намагаючись просунути свої справи в кабінеті чиновника. Чверть всіх опитаних вказали, що вони намагалися знайти людей, які б допомогли їм вирішити проблему. І тільки 8% зверталися до органів влади, ЗМІ або громадських організацій, щоб протистояти корупції.

Мабуть, тому так легко отримати почесне звання Дон Кіхота, що безуспішно боровся з вітряками. Зокрема, на конференції його жартома присвоїли главі парламентського комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією Володимиру Стретовичу. На його думку, демократії в Україні не дає розвиватися корумпованість судової системи.

На думку Стретовича, в проекті бюджету-2004 закладено від 3,5 до 6 мільярдів гривень, яких в прибутковій частині практично не існує і які будуть розкрадені і до витратної частину не потраплять. «Саме політична складова забезпечує корупції прикриття під державним дахом», — заявив Стретович. І навів приклад: 11 липня цього року за закон про державний фінансовий контроль за витратами осіб, уповноважених на виконання функцій держави, проголосувало лише 96 народних депутатів...