«Хворий» тендер
Закупівлі товарів і послуг за державні кошти не перестають збуджувати суспільство. Вчора Всеукраїнська доброчинна організація «Всеукраїнська мережа людей, які живуть із ВІЛ/СНІД», зажадала скасування тендеру для закупівлі ліків. Щоправда, представник Держслужби лікарських засобів і виробів медичного призначення Юрій Константинов зазначив, що це — лобіювання бізнес-інтересів конкретних фірм.
Ми не можемо стати на той чи інший бік у цій суперечці, проте можемо передбачити, що в результаті хворі залишаться або зовсім без ліків, або ж вони будуть куплені невчасно або в кількості меншій, ніж потрібно. Ось така в нас ситуація з тендерними закупівлями, від якої втрачають і державні структури, виробничі, армійські, соціальні, муніципальні та бізнесові... Все це обертається невдоволенням громадян і скороченням бюджетних надходжень...
Потрібно зазначити, що в цих умовах великі репутаційні втрати зазнала також і президентська сторона недавньої тендерної суперечки. Своїми діями вона засвідчила народу не тільки свою практичну байдужість до його невідкладних потреб і проблем, а й викликала підозру в тому, що відтягаючи рішення, вона робить це не безкорисливо, а з наміром згодом, якщо, звичайно, отримає можливість впливати на прийняття законодавчих рішень, запустити в тендерну тему побільше своїх людей і структур.
Стисло нагадаємо хід подій. 19 червня Верховна Рада внесла зміни в закон про держзакупівлі, яким підвищила їхній поріг для державних і казенних підприємств, а також підприємств із часткою держави в статутному фонді понад 50%, урізала повноваження Тендерної палати й спростила процедуру.
Що робить незацікавлена в такому рішенні Тендерна палата, на яку останнім часом буквально з усіх боків сипалися звинувачення в корупції? Нам важко сказати, чи є в неї важелі впливу на Секретаріат Президента, але факт залишається фактом: швидше за все, саме в її інтересах Президентом 6 липня був виданий указ, яким (до першого засідання парламенту шестого скликання) припинене офіційне оприлюднення законів та інших актів парламенту. Якщо це так, то тисячу разів права народна мудрість, що розповідає молоді про те, звідки починає гнити риба, а насправді — держава.
Після цього все та сама палата, якимсь чином дізнавшись, що вказаний закон все-таки може бути оприлюднений (схоже, для цього їй потрібно мати своїх «сексотів» у всіх органах управління країною, у тому числі й наближених до керівництва парламенту), домоглася для цього судової заборони. Більше того, з участю екс-народного депутата Сергія Осики (екс-фракція БЮТ) і залученням СБУ зуміла, спираючись, напевно, на згаданий указ, перешкодити друкувати відповідний текст (газета «Урядовій кур’єр» змогла випустити лише п’ять тисяч примірників). У цьому місці у вас не виникає відчуття дежа вю? Ах так, щось подібне вже було після другого туру президентських виборів у 2004 році. Історія, як то кажуть, повторюється, але цього разу вже в дуже смішному вигляді. Проте тут саме місце поплакати про нашу демократію й про те, які структури починають диктувати політику державних органів... Не кращих слів заслуговує в цій ситуації й спікер парламенту Олександр Мороз, який подав публікації закону явно хитромудру ремарку про те, що це фотокопія, яка публікується для ознайомлення громадськості. Мовляв, здогадайтеся самі, вводиться в дію закон чи ні.
Мороз таким чином набрав кілька сумнівних балів. І тоді його візаві в Секретаріаті також вирішили оприлюднити наміри пограти на тендерному полі. Віктор Ющенко своїм указом увів у дію рішення РНБО про заходи з підвищення ефективності системи закупівель товарів і послуг за держзасоби. Уряду доручається підготувати законопроект про внесення змін у відповідний закон, причому в значній частині ці доручення збігаються із законом, уже прийнятим Верховною Радою. Словом, Секретаріату Президента терміново було потрібно внести й свої «п’ять копійок». Але насправді тендерна проблема таким чином анітрохи не присунулася до вирішення. Новий закон можна буде прийняти не раніше виборів, плюс ще парламентські спікеріади, коаліціади, прем’єріади, утворення комітетів...
Тим часом Секретаріат Президента не соромиться демонструвати, на чийому він боці в цій верхівковій суперечці, яка, проте, зачепила всю країну. Перший заступник голови Секретаріату Президента України Олександр Шлапак заявив: «Ми покладаємо великі зобов’язання на цю громадянську організацію (Тендерну палату. — Авт. ) і впевнені, що всі зобов’язання, які будуть на неї покладені, будуть врегульовані і врегульовані найближчим часом», і без тіні гумору додав, що йому шкода, що в цей час не можна буде отримати підтримку «від таких авторитетних людей, як Раїса Богатирьова й колишній перший віце-президент Тендерної палати Ксенія Ляпіна», які склали свої повноваження. Так, проте залишився не менш авторитетний голова ревізкомісії Тендерної палати Осика.
