Кільце кризи навколо Колумбії
Усього п’ять місяців тому уряд Колумбії запевняв своїх громадян у тому, що вони захищені від міжнародної кризи. Тепер аналітики передбачають, що економіка навряд чи виросте на 1% цього року, і це найкращий сценарій. Цей похмурий прогноз знаменує кінець найдовшого циклу зростання в Колумбії за останні 30 років, залишаючи країну в такому самому вразливому становищі, як і багато інших економічних систем, що розвиваються.
Звичайно, економічна ситуація, що гіршає, не є винятковою для Колумбії. Із середини минулого року Міжнародний валютний фонд знизив свої прогнозовані показники зростання стосовно Латинської Америки. У жовтні минулого року Фонд підрахував, що зростання в регіоні досягне 3,2% цього року; тепер він зазначає, що зростання навряд чи буде позитивним. І ймовірно, найгірше все ще попереду: якщо адміністрація Обами не зможе стабілізувати економіку США впродовж майбутніх кількох тижнів, то Латинська Америка, швидше за все, зіткнеться з іще глибшим занепадом.
Хороші новини для Колумбії полягають у тому, що вона є більш спроможною, ніж багато хто з її сусідів. Хоч прогнози з конкретними цифрами — це безплідна робота в ці неспокійні часи, більшість аналітиків передбачає, що економічні показники Колумбії цього року будуть гіршими, ніж у Перу, але такими самими, як у Чилі та Бразилії, і кращі, ніж в Аргентині, Венесуелі та Мексиці — країні, в якій показники впадуть на понад 2%.
Ця порівняно м’яка ситуація відображає відносно сприятливі макроекономічні умови Колумбії. Хоча країна ніколи не була такою захищеною від глобального економічного спаду, як стверджує її влада, вона виграє через кілька чинників, які дійсно допомагають полегшити збиток, нанесений міжнародною кризою, особливо щодо наявності іноземної валюти в ці часи обмежень на зовнішнє фінансування.
Упродовж останніх кількох років Колумбія стала одним із трьох найпривабливіших місць для вкладення іноземних інвестицій у Латинській Америці, що дозволило їй компенсувати значну частину зовнішнього фінансування цього року. Крім того, грошові перекази колумбійців, які працюють за кордоном, виросли на 8% 2008 року, що є дивним результатом у порівнянні з такими країнами, як Мексика та Еквадор, де об’єм грошових переказів знизився.
До того ж, міжнародні фінансові ринки сприймають економіку Колумбії як фундаментально здорову. Поточна ризикова премія для державних позик на міжнародних ринках дуже близька до ризикової премії, яку платять Перу та Бразилія, і набагато нижча за ту, яку вимагають від Аргентини, Венесуели та Еквадору.
Але разом із тим, що в Колумбії справи йдуть не так погано, як у деяких її сусідів, країна не зможе з легкістю вийти з кризи. На жаль, влада не може дозволити собі допускати помилки у своїй роботі з протидії збитку, нанесеному міжнародною кризою.
Уряд не відкладав ресурси, поки справи йшли добре, і тепер у нього немає фінансового простору, що необхідний для енергійного збільшення тих державних витрат, які роблять багато інших урядів. Хоча кілька тижнів тому уряд Колумбії оголосив про стратегію, засновану на важливій роботі в області інфраструктури, її вплив буде обмежений: більшість інвестицій уже були в бюджеті минулого року, а чиновники, які відповідають за громадські роботи, послідовно демонстрували відсутність професіоналізму під час реалізації крупномасштабних проектів.
Тим часом в органів кредитно-грошового регулювання країни набагато більше свободи дій для стимулювання економіки за рахунок пониження відсоткових ставок у той час, коли загроза інфляції зменшується. Фактично, банк республіки скоротив свої відсоткові ставки з 10% наприкінці минулого року до 7% на своїй останній нараді в березні.
Ця політика повинна дозволити економіці Колумбії зростати, але навряд чи цього року, і лише за умови, що світова економіка почне стабілізуватися до кінця першого кварталу. Якщо так, то перспективи на майбутнє для Колумбії є сприятливішими 2010 і 2011 років, коли зростання повинне наблизитися до 3% завдяки притоку іноземних інвестицій, поліпшенню ситуації у сфері безпеки та ефективнішому діловому середовищу. Але якщо міжнародна криза триватиме довше, ніж до першої половини 2010 року, то всі прогнози знімаються, і Колумбії буде важко знайти свою економічну точку опори в регіоні, розореному через загальний занепад.
ДО РЕЧІ
Влада Колумбії арештувала одного з головних наркобаронів країни. Даніель Рендон Херрера, на прізвисько Дон Маріо, був захоплений у середу на північному заході країни в місті Некоклі. За інформацію, яка допомогла б піймати наркобарона, влада Колумбії пропонувала 2 млн. доларів. Колумбія є найбільшим постачальником кокаїну на світовому ринку. Контрабанда наркотиків є головною причиною громадянської війни, що не вщухає в країні впродовж багатьох років. Дон Маріо тривалий час очолював одне з воєнізованих угруповань, яке вело боротьбу з урядом. Відповідно до умов договору, запропонованого владою, бойовики роззброїлися, одначе Дон Маріо відмовився скласти зброю. Замість цього він скористався старими зв’язками, уклав союз із бойовиками вкрай ліво настроєного руху ФАРК і створив власну армію, яка нараховує близько тисячі бійців. На початку року, коли кільце навколо нього стало стискатися, Даніель Рендон Херрера, із чуток, запропонував своїм солдатам по тисячі доларів за кожного вбитого офіцера поліції.
Маурісіо РЕЙНА — дослідник у Fedesarrollo, некомерційному фонді, що проводить неупереджені дослідження у сфері економіки, політики та державної служби.
