Книга про все

Для науковців будь-якої країни важливо мати під руками видання, у якому зібрана інформація з усіх галузей науки — своєрідні настільні книги. Приміром, у Польщі таких унікальних видань уже вийшло сім томів. В Україні ж поки тільки одне — «Енциклопедія освіти», але для академіків вихід книги став справжнім святом. По-перше, таке видання, на сторінках якого тлумачаться поняття з різних галузей освіти, з’явилося в Україні вперше. А по-друге, на цьому науковці не зупиняться — незабаром з’явиться електронна версія «Енциклопедії освіти», а також її багатотомний аналог.

Науковці гордяться тим, що видання такого масштабу вдалося створити за досить короткі строки — всього за два роки. Статті для енциклопедії писали 290 науковців з різних куточків України. Окрім термінології з педагогіки, психології, філософії та інших класичних наук, на сторінках енциклопедії можна знайти відомості про історію музеїв, пенітенціарну педагогіку, бібліотечну справу, корекційну освіту й навіть виховання особистості. Тож виданням можуть користуватися не лише науковці, а й педагоги, студенти та школярі старшої школи. До речі, при написанні статей науковці спиралися на досвід 24 країн світу.

Основна проблема — малий наклад. Видано усього 3 тисячі примірників, а їх треба розповсюдити по всіх школах України (понад 20 тисяч), вищих навчальних закладах та бібліотеках. Як пояснив президент Академії педагогічних наук України Василь Кремень, нині безкоштовні примірники енциклопедії отримали тільки бібліотеки.

— Поява «Енциклопедії освіти» — це важливий крок для розвитку вітчизняної науки, — зазначила заступник головного редактора видання Олександра Савченко. — По суті, це огляд сучасної освіти. Адже за останні роки, коли інформаційні технології розвиваються шаленими темпами, з’явилося безліч нових термінів та понять, які потребують наукових обґрунтувань. Саме це завдання і виконала «Енциклопедія освіти». А ще вона дає можливість порівняти, що містилося в енциклопедіях України раніше і нині. Наше видання — це не просто фоліант, зібрання термінів та понять, а своєрідний погляд на вчора, сьогодні й завтра української освіти.

Ще одна особливість «Енциклопедії освіти» у тому, що кожна стаття у ній підписана автором. Як переконана голова Асоціації директорів шкіл України Олена Онець, одна з перших користувачів видання, суспільство має знати імена академіків, які працюють на благо української освіти. За її словами, впадає в око високий рівень культури видання, що дуже важливо для наймолодшої категорії користувачів — школярів. Утім говорити про переваги «Енциклопедї освіти» можна багато, але, як стверджують самі упорядники, краще не гаяти часу і почати нею користуватися — аби орієнтуватися в сучасному інформаційному світі.