Коаліція ні при чому...

Учора народні депутати не змогли відправити у відставку міністра палива та енергетики Юрія Бойка. Голосів у опозиції не вистачило. За постанову про звільнення, внесену Романом Зваричем і Сергієм Соболєвим, проголосувало лише 157 (БЮТ — 122, НУ-НС — 35), при необхідних 226 народних обранців. Коаліція, як це було у випадку із Семиноженком, не голосувала.

Мало хто передбачав, що кадрові ротації в команді нової влади почнуться вже влітку. Мінімум восени — таким був прогноз більшості експертів. Автор постанови недавньої відставки Володимира Семиноженка — Ольга Боднар — у розмові з «Днем» заявила, що, незважаючи на повну несподіванку такого рішення, на цьому не варто зациклюватись, необхідно рухатися далі: «Кожен із членів уряду може бути звільнений внаслідок нелегітимного способу призначення. Це не є моїм ноу-хау, я не займаюся політичним кілерством. Насправді, ми починаємо роботу з очищення влади від таких членів Кабінету Міністрів, які не здатні вивести Україну з кризи».

А почалося все з призначення Володимира Демішкана главою «Укравтодору» (раніше був губернатором Вінницької області), повернення Ярослава Сухого до парламенту (був головою Тернопільської області) й зняття з посади голови Херсонської облдержадміністрації Анатолія Гриценка. Далі ми стали свідками звільнення міністра охорони навколишнього природного середовища Віктора Бойка, й головна подія — це голосування Верховної Ради 387-ма голосами за відставку віце-прем’єр-міністра з гуманітарних питань Володимира Семиноженка.

За словами екс-віце-прем’єра, його відставка свідчить про проблеми в коаліції: «Говорити, кому це (відставка. — Авт.) потрібно, не буду, все з’ясується найближчим часом... Ольга Боднар, яка, до речі, запропонувала відправити мене у відставку, не голосувала за свою постанову». До речі, Ольга Боднар у даному разі відповіла, що «я голосувала за відставку, але річ у тім, що моя кнопка запала на «утрималася», замість «за».

Не все так добре, як здавалося на перший погляд у правлячій партії. Завоювання влади Партією регіонів далося взнаки. Адже не секрет, що влада — це також і контроль над фінансовими потоками країни, а в Партії регіонів бажаючих (груп впливу) контролювати ці потоки достатньо. Недавнє голосування щодо створення тимчасової слідчої комісії з розслідування рішення Стокгольмського суду (на користь компанії «РосУкрЕнерго») тому підтвердження. За створення даної комісії голосували Рінат Ахметов та його група в парламенті. «Ніхто не вірив, що таке може статися, — заявив нещодавно перший президент України Леонід Кравчук, завітавши в гості до «Дня». — Те, що проголосували комуністи, — це зрозуміло, вони не могли не проголосувати. А от Ахметов... Отже, конфлікт десь уже є. Нинішня влада діє у власних корпоративних і партійних інтересах, а не на користь України. Тому рано чи пізно все це розколеться».

Лідер фракції Партії регіонів Олександр Єфремов днями запевнив, що найближчим часом жодних відставок у Кабінеті Міністрів не буде. Хоча майже відразу лідер комуністів Петро Симоненко заявив, що вже обговорював із керівництвом Кабміну необхідність розгляду питання про відповідальність віце-прем’єр-міністра Сергія Тігіпка за непрофесійно підготовлений проект Податкового кодексу.

«Проблема цієї влади полягає в тому, — завершує Ольга Боднар, — що справжньої монолітності у неї немає. Партія регіонів вважає, що всі обіцянки, які вона давала не членам їхньої команди, виконані. Тому далі можна займатися перерозподілом влади. Саме за вплив на перерозподіл і ведеться боротьба».

Нагадаємо, що, окрім Юрія Бойка, раніше депутати також не змогли відправити у відставку міністра освіти і науки Дмитра Табачника й міністра внутрішніх справ Анатолія Могильова. Наступну спробу парламентарії вже зможуть зробити лише восени.

На даний момент у Верховній Раді зареєстровані такі кандидатури на звільнення: віце-прем’єра з економічних питань Сергія Тігіпка, віце-прем’єра з питань національної безпеки та оборони Володимира Сівковича, міністра економіки Василя Цушка. Також за інформацією ЗМІ, Президент не дуже задоволений роботою міністра оборони Михайла Єжеля, якого можуть відправити у відставку на сьогоднішньому позачерговому засіданні РНБО.

Як бачимо, поки відставки стосуються «не своїх». Віктора Бойка було обрано за квотою Блоку Литвина, а Володимир Семиноженко вважався наближеним до прем’єр-міністра Миколи Азарова, але не був членом Партії регіонів. Тож, постанови про відставку міністрів реєструє опозиція, збираючись «очищати владу», але реально звільнити їх може лише коаліція.

КОМЕНТАРІ

Володимир ФЕСЕНКО, політолог, директор Київського інституту проблем управління ім. Горшеніна:

— Проблема очевидна. Вона існує не лише в коаліції, а й у вищому керівництві країни. Я б навіть сказав, проблема у відносинах між різними бізнес-політичними групами у «верхівці» Партії регіонів. У владі явно загострилася боротьба щодо питань економічної політики, контролю над різними сферами економічного життя. В останні дні все це стало явним. Якщо процес «кадрової чехарди» триватиме, це призведе лише до ослаблення нової влади. Поки що зарано очікувати кризи, як це було 2005-го у «помаранчевих», але якщо процес розвиватиметься неконтрольовано, в перспективі можлива й криза. В принципі перші відставки очікувалися восени — в регіонах, на рівні другого ешелону виконавчої влади і, можливо, кадрові ротації по типу Бойка на Злочевського. Але зараз стало очевидним, що під загрозою вже знаходиться майже кожен міністр, у тому числі і віце-прем’єри. І головна причина не в тому, що хтось із них малоефективний або поганий менеджер, а в тому, що кожен із них може стати жертвою внутрішніх інтриг правлячої партії.

Віктор НЕБОЖЕНКО, політолог, директор соціологічної служби «Український барометр»:

— Сьогодні роль Верховної Ради вкрай низька в порівнянні з владою особисто Президента Віктора Януковича, Адміністрацією Президента і Кабінетом Міністрів. Тому те, що зараз відбувається в коаліції важко назвати далекосяжними подіями. Міністри поки придивляються до прем’єр-міністра Миколи Азарова, йде спроба впорядкування корупційних потоків. Природно, караються ті міністри, які виявляють креативність, тому що «донецькі» не люблять креативності, особливо там, де це пов’язано з їхніми грошима.

У Володимира Семиноженка персональна причина відставки. Він замість того, щоб стати тінню Табачника, намагався вести самостійну політичну гру, що, природно, не сподобалося Януковичу. Але, повторюю, сама Верховна Рада, її політичний епіцентр — коаліція, не є самостійною силою. Тому те, що там відбувається, важко назвати великою політикою. Всі рішення приймаються за межами парламенту. Коаліція дізнається про це за 15 хвилин до голосування, без жодного обѓрунтування певного іншого рішення.

Партія регіонів нещодавно захопила владу, а це означає — серйозних конфліктів там поки що не буде. Такого, як у націонал-демократів у 2005 р., не слід чекати. У ПР відбуватимуться непублічні конфлікти. Надалі відставки будуть, але вони будуть пов’язані з тим, що Янукович втрачає віру в магічні здібності Азарова. Він прекрасно бачить, що Азаров не справляється, в той час як Янукович постійно зростає як Президент. Я думаю, що до Різдва буде дуже серйозне з’ясування стосунків.