Коаліційний урожай

У Л.Козаченка в цьому уряді особлива роль. Перед його призначенням навіть висловлювалася думка про те, що у зв’язку із завершенням земельної реформи немає потреби мати спеціального віце-прем’єра. Однак незабаром стало ясно, що поспішати з такими висновками не варто. Тишу в аграрному секторі, з якого (немов повернулися колишні часи) долинали суцільно радісні вісті про вирощування й нарощування, сколихнув нестандартний вчинок херсонського фермера Сергія Архипова, що вирішив відстоювати свої інтереси з навчальною гранатою в руці, і масові акції протесту фермерів у столиці наприкінці минулого тижня. До речі саме в ці дні Президент Леонід Кучма затвердив основні напрями земельної реформи до 2005 року, в яких зокрема, передбачено закласти в проекти держбюджету на 2002 рік і подальші роки кошти, необхідні для завершення аграрних перетворень. Нагадаємо, що Державні акти на право приватної власності на землю за станом на 1 червня отримали 1530 тис. громадян, або лише 23,5% власників сертифікатів на право приватної власності на земельний пай. Загальна вартість видачі таких актів оцінюється в 111,3 млн. грн. Усього ці документи повинні отримати 6,4 млн. власників сертифікатів. Для завершення в Україні земельної реформи, як вважає глава Державного комітету з земельних ресурсів Анатолій Даниленко, буде потрібно близько 800 млн. грн.

Прихід в уряд Л.Козаченка, який останні 8 років очолював Українську лігу підприємців і промисловців АПК, був президентом Української аграрної конфедерації, входив до президії Української спілки промисловців і підприємців, з економічного погляду може означати новий етап капіталізації українського агропромислового сектора, сприяти посиленню довіри до нього як із боку іноземних інвесторів, постачальників сільськогосподарської техніки, засобів захисту рослин і добрив, так і вітчизняних банків, котрі досі вельми неохоче кредитують село.

Політично поява Л.Козаченка в уряді означає, що прихильники формування нових політпроектiв (в даному разi аграрної парламентської фракцiї) потерпіли тактичну невдачу і тепер їхні зусилля в парламенті буде активізовано. Претензії на керівництво агропромисловим комплексом з боку тандему аграріїв і регіонів, i ще без харизматичного вождя нового політпроекту Плюща—Ющенка, котрий поки що лише анонсується, в складі уряду не реалізовано. За деякими даними адепти партійно-блокових новацій хотіли б бачити аграрним віце-прем’єром Катерину Ващук. Підключення «правильних» аграріїв до управління сільським господарством, як і до впливу на добре керований і численний сільський електорат, було б перед виборами не зайвим...

Тим часом у практичному плані віце- прем’єрові з реформування аграрного сектора особливо не позаздриш. Не виключено, що саме на нього ляже основний тягар відповідальності iз затвердження (нещодавно відкинутого парламентом) нового Земельного кодексу, що відкриває шлях для перетворення землі в найважливіший товарний ресурс країни.

Глибоко впевнений у необхідності переходу до стовідсотково товарних відносин в аграрній сфері, Л.Козаченко при цьому не є «фанатом» продажу землі без усяких застережень і обмежень. Добре знаючи ситуацію в сільському господарстві, він у розмовах iз журналістами неодноразово підкреслював, що на цьому шляху можливі проблеми, і, коли в селян просто немає грошей для купівлі землі, поспішати з її продажем не варто. Цілком можливо, що ці його погляди останнім часом зазнали певних змін. Однак не виключено, що саме їхня наявність у минулому сприятиме більш широкому парламентському маневрові, на який не були здатні колишні керівники агропромислового сектора. Мета ж повинна залишатися незмінною — затвердження Земельного кодексу.

Віце-прем’єрові, для якого політична іпостась завжди матиме пріоритет №1, не уникнути й від конкретних проблем продовольчої безпеки країни. Нинішньому урядові доведеться втілювати в життя обіцянку колишнього прем’єра В.Ющенка про збирання 2001 року 35 млн. тонн зернових (2000 р. було зібрано трохи більше за 24 млн. т).

Минулого тижня, коли в Україні випали рясні дощі, заступник міністра аграрної політики Сергій Рижук схарактеризував становище в аграрному комплексі досить оптимістично: «Загалом ситуація нормальна. Всі готуються до жнив». Хоч, за словами фахівців Гідрометеоцентру, рясні дощі можуть вплинути негативним чином передусім на озимину, за рахунок якої передбачається збільшити врожай зернових поточного року. «Якщо дощі триватимуть ще п’ять днів (у Києві вони тривали до 10 червня. — Авт. ), відбудеться вимивання пластичних речовин, що негативно позначиться на формуванні зерна».

Відомо, що інтенсифікація сільськогосподарського виробництва, тобто широке впровадження хімізації та механізації, яке провадилося в останні десятиріччя, на думку фахівців, призвели до зміни параметрів родючості українських грунтів. Причому останнім часом ці зміни носять різко виражений негативний характер. Недостатнє внесення мінеральних і органічних добрив, нераціональне використання грунтів призвело до їх деградації. Кількість і якість гумусу в середньому в Україні відчутно поменшала. На думку генерального директора Асоціації фермерів і приватних землевласників України Миколи Барабаша, Україна втратила колишню славу наших родючих чорноземів — залишився лише міф про них.

Тим часом Мінагрополітики вже звернулося до уряду з проханням виділити для потерпілого від похолодання Полісся 25 млн. грн. з резервного фонду. «Якщо й жнива будуть такими вологими, то існує небезпека втратити чверть від вирощеного врожаю через розтягування термінів його збирання», — сказав С.Рижук. З його слів, у разі продовження дощів регіони не зможуть послідовно почати жнива, що у свою чергу може викликати проблему із забезпеченням областей технікою. Про втрати урожаю зернових у зв’язку з нестачею збиральної техніки говорить і заступник міністра Валентин Яковенко. З його слів, готовність зернозбиральної техніки до жнив в Україні поточного року становитиме не менше за 90%, тоді як зараз вона перебуває на рівні 65%, а кормозбиральної техніки — 80%. «Якщо ми перейдемо рубіж, тобто зберемо врожай більш ніж за 15 днів, почнуться втрати, які не поясниш неякісною підготовкою техніки», — сказав він. «З його слів, у зв’язку з відсутністю в аграріїв коштів на закупівлю техніки, Мінагрополітики готує пропозиції передбачити в проекті бюджету на 2002 р. 300 млн. грн. для дотації сільгоспвиробникам. Зі всім цим новому віце-прем’єрові та й усьому урядові треба буде розбиратися. Тим більше що перший символічний рубіж, котрий дозволяє судити про його результативність (перші 100 днів роботи), припаде якраз на час збирання врожаю.