Кохання замість парадів
Автор пам’ятника Дмитро Іванченко — студент Харківського художньо-промислового інституту. Його колектив переміг на конкурсі студентських робіт, присвячених цьому пам’ятникові. А головний архітектор проекту Віктор Водолазький уже не юнак, що ще раз доводить, що коханню кожен вік підвладний. І не тільки вік, але й усі організації: замовником пам’ятника закоханим виступив не хто-небудь, а Харківська обласна держадміністрація.
Найпікантніше полягає в тому, що пам’ятник закоханим буде встановлено в сквері на майдані Свободи. І якраз за спиною гігантського Леніна. Гранітний Ілліч вітатиме перехожих і запрошуватиме їх зайти до скверика поцілуватися.
Це місце вибране архітекторами не випадково. Воно має символізувати деполітизацію нашого суспільства. Адже майдан Свободи — раніше площа Дзержинського — з самого початку його створення задумувався як місце суто державне, призначене для парадів і демонстрацій. Тоді Харків був столицею України і для «всенародних торжеств» з танками і червоними прапорами архітектори створили найбільший у Європі майдан. Мабуть, місце для цього аполітичного пам’ятника було вибране правильно, тому що грандіозних парадів вже немає, а сквер кожного вечора наповнюється парочками закоханих.
Роботи почнуться вже цього року. Виступаючи на містобудівній раді, глава облдержадміністрації Євген Кушнарьов сказав, що частину коштів знайде область, частину — місто. До речі, «кохання» коштує недешево. Д ля того, щоб відлити та встановити скульптурний ансамбль, необхідно 300 тисяч гривень. Але повне облаштування місця за європейськими стандартами (все ж таки цей майдан можна знайти в усіх архітектурних довідниках світу як зразок стилю конструктивізму) необхідно 4-5 мільйонів гривень. У цю суму входить навіть заміна старих дерев. Щоб цілуватися було затишно!
