Коли ми його поховаємо?
![](/sites/default/files/main/openpublish_article/20030305/441-1-1.jpg)
Сьогодні, 5 березня, виповнюється 50 років з дня смерті Йосипа Сталіна. Півстоліття — строк чималий для своєрідної санації — очищення. Проте сталінізм усе ще поруч з нами, він супроводжує нас у повсякденному житті. Це й очікування «простих» рішень, і віра в те, що один лідер — Хазяїн або Месiя може вершити долі людей, і що він важить більше, ніж усі закони та реформи, разом узяті.
Чому й сьогодні живий вірус сталінізму? Політичні партії та організації, які на світанку ХХI століття займаються реанімацією і, фактично, реабілітацією Сталіна, вбачають у його спадщині цілющу силу, яка дозволить здобути симпатії «електорату». Адже культ «Вождя» нерозривно пов’язаний з «феноменом натовпу». А натовп мислить виключно образами, він не схильний до критичної оцінки, органічно не сприймає рiзноманiтностi думок. І Сталіну вдалося, змітаючи на своєму шляху десятки мільйонів життів, досягти химерного, страшного «об’єднання» з народом, найвитонченішим катом якого він був.
У сьогоднішньому номері «Дня» ми пропонуємо три підходи (багато в чому дискусійнi) до минулого. По-перше, це погляд «російської американки» на феномен пострадянського сталінізму — стаття внучки Микити Хрущова — Ніни Хрущової «Сталін і пам’ять. Три типи ставлення до минулого». По-друге — стаття американського політолога, журналіста Генрі Мейєра «Сталін знову викликає захоплення» — стор. 3. І нарешті — перша частина розмови гостей «Дня», відомих українських учених — академіка Івана ДЗЮБИ, члена-кореспондента НАН України Мирослава ПОПОВИЧА, відомого історика, постійного автора «Дня», професора Юрія ШАПОВАЛА та шанованого далеко за межами України правозахисника й громадського діяча Семена ГЛУЗМАНА.
Професор Ю. Шаповал приніс до редакції та поставив касету із записом, який став своєрідним камертоном, епіграфом до «круглого столу». Це виступ на зустрічі з виборцями 1937 (!) року, а також реакція «простих» людей — істеричні овації, нескінченні вигуки «Слава!». «Театр Йосипа Сталіна» просто вражає. Але чи тільки Молох терору пояснює сам феномен диктатора?
Продовження теми читайте на стор. "День планети", "Гості "Дня""