Комбат Юрій Оніщук: «Напруження в Кувейті зменшилося»

— Як влаштувався батальйон? У яких умовах ви перебуваєте?

— Акліматизація особового складу батальйону минула. Умови проживання та несіння служби нормальні. Можна навіть сказати, що хороші. Температура, щоправда, потроху підвищується. На нинішній момент досягла тридцяти п’яти градусів. Однак ми до цього вже звикли. Загалом, санітарно-епідеміологічний стан задовільний, без будь-яких ексцесів.

— Як справи з продовольством?

— Iз продовольчим забезпеченням у нас все чудово. Стурбованість з цього приводу зайва. Харчуємося чотири рази на день. Меню складається з першого, другого, третього... Словом, усе є і всі задоволені.

— В Україні днями з’явилася інформація, що у вас будуть сусіди, які виконують завдання, аналогічні вашим...

— Ми такої інформації не маємо, і нікого, крім нашого батальйону, тут поки немає.

— Газета «Известия» писала, що двадцять сім чеських військових висловили бажання повернутися з Кувейту на батьківщину. Чи є подібні настрої в українському батальйоні?

— У нашому батальйоні таких настроїв немає. Ми виконуємо на території Кувейту гуманітарну місію, у бойових діях участі не беремо. Хоча, звичайно, до рідного дому тягне завжди.

— Чи є зв’язок iз домом?

— Зв’язок налагоджено. Особовий склад спілкується з дітьми, дружинами, рідними. Для цього відведено спеціальний час — чотири рази на тиждень. Тож у цьому плані все нормально.

— Чим ви займаєтеся, крім чергувань?

— Проводимо планові заняття зі спеціальної бойової підготовки. Ритм роботи в Кувейті — звичайний. Фактично нічим не відрізняється від того, який був в Україні.

— Чи є відчуття, що ваша місія відрізняється від тих, які проводилися під егідою ООН і в яких брали участь українські військові?

— Практично наша місія нічим не відрізняється. Так само, як і завдання, поставлені перед нами.

— Чи отримуєте ви інформацію про бойові дії поблизу Багдада? Чи є якісь новини? На ваш погляд, коли закінчиться війна?

— Сказати або прогнозувати, коли закінчиться війна, я не можу, оскільки не в курсі планів з цього приводу. Інформація, яка до нас надходить, нічим не відрізняється від тієї, яку маєте ви. Всі новини ми взнаємо по телевізору, а те, що нам надають, у загальних рисах нічим не відрізняється від цих новин.

— Чи очікуєте ви, що Ірак використає зброю масового знищення? Чи існує загроза цивільному населенню Кувейту?

— Ми завжди готові до можливих ускладнень і до дії. Може, буде використано зброю масового ураження. Хоча зараз напруження зменшилося, і особисто мені здається, що серйозних загроз немає і зброю не буде застосовано.

— Чи «перетиналися» ви з військовими з інших країн? Скажімо, з американцями...

— Так. Ми спілкуємося на теми РХБ-захисту та інші воєнні теми.

— Українці дуже поступаються американцям?

— Питання так не стоїть. Вони придивляються до нас, ми придивляємося до них.

— Можна сказати, що українські військові отримали можливість наблизитися до виконання своїх безпосередніх обов’язків?

— Є багато можливостей показати, на що ми здатні, що ми можемо. Навіть якщо немає використання зброї масового знищення, можна показати, що ми вміємо працювати професіонально. І ми намагаємося робити це на «відмінно».