КОМЕНТАР

Напередодні Празького саміту НАТО результати наведених опитувань можна трактувати як картину радикальних змін настроїв в українському суспільстві.

Адже коли йдеться про те, що практично дві третини українців пішли б голосувати на референдум із питання приєднання країни до НАТО, причому більше половини висловилися б «за» (ці дані оприлюднені у вчорашньому числі «Дня»), — то це може свідчити лише про те, що нове покоління має свої уявлення і, можливо, нові стереотипи і щодо міжнародних процесів, і щодо ролі й місця в них України.

Звертає на себе увагу й те, що дві третини українців переконані, що не отримують достатньої інформації про діяльність, структуру й завдання НАТО, і хотіли б отримувати більше такої інформації. І це вже — прямий закид до ЗМІ, а також до самої держави і політичних сил, які, ухваливши рішення про стратегію євроатлантичної інтеграції, не подбали про інформаційне забезпечення такої стратегії. Зрештою, в цих умовах уже повинно б на серйозному рівні йтися про організацію хоча б спільного постійного корпункту державних ЗМІ в Брюсселі.

Результати наведених опитувань підштовхують до думки про те, що той самий кредит довіри суспільства, на який так довго посилалися політики, нарешті утворився. Чи буде він, цей кредит, стійким, яким буде його забезпечення, як ним найкраще розпорядитися — це вже справа професіоналізму і державницької нації політиків. Говорячи про кредит довіри, потрібно, мабуть, згадати, що й сьогодні підтримка населенням вступу до НАТО в Словенії й Словаччині (яких, дуже ймовірно, вже запросять в Альянс), за даними опитувань, не сягає 50 відсотків, на початку руху до НАТО Чехії й Угорщини рівень підтримки був подібним до України зараз. Багато в цьому залежить від того, як саме сприймається НАТО сьогодні — а опитування красномовно свідчать, що для переважної більшості українців це вже не агресивний блок, і не пережиток «холодної війни», як це було зовсім нещодавно.