КОМЕНТАРI
В’ячеслав НІКОНОВ, президент фонду «Політика» (Москва):
— Існує кілька причин відставки уряду, пов’язаних і з виборчою кампанією, і з другим терміном президента. Відставка уряду зараз різко підвищує інтерес до виборів і до політичного процесу загалом, робить вибори більш значущими, оскільки «голосується» не тільки президент, а й уряд. Проблема формування уряду стає частиною виборчої кампанії.
З погляду другого терміну Путіна, по-перше, дається сигнал про те, що тепер у Росії буде динамічніше керівництво. Як відомо, Путін критикував Касьянова передусім за недостатньо амбіційні економічні плани: формуючи бюджетну політику, уряд орієнтувався на дуже низьке зростання економіки. Тепер після виборів уже не потрібно буде формувати уряд, що як правило, потребує досить багато часу. Новий уряд зможе раніше приступити до роботи. Що стосується можливих кандидатур на пост прем’єра, то я ніколи не прогнозую кадрові призначення Путіна, оскільки це ще нікому не вдавалося зробити.
Загалом другий термін Путіна буде динамічнішим, уряд буде енергійнішим і одноріднішим. Колишній уряд був сформований практично ще Єльциним за принципом «звiдусiль потрошку». Тепер це буде однорідніша команда, яка працюватиме в одному напрямі, реалізовуватиме завдання, яке зараз дійсно стоїть на порядку денному, — завдання модернізаційного прориву Росії.
Георгій САТАРОВ, президент фонду «Індем»:
— Існує єдина більш-менш раціональна версія відставки уряду. Це спроба пожвавити передвиборну кампанію, додати їй гостроти і привернути увагу до особи головного претендента. Сьогодні до нього прикута звична, фонова увага, президент постійно присутній в інформаційному просторі, громадяни до цього звикли, і виборча кампанія ніби й не починалася. Не відбувалося нічого, що могло б привернути увагу до факту закінчення одного президентства Путіна та початку іншого. Відправивши уряд у відставку, Путін намагається чітко пояснити, що починається новий період, дає знак: «Ходiмо на вибори, проголосуймо за мене!».
Мені здається, що наступне президентство Путіна мало чим буде відрізнятися від попереднього. Більшість тих, хто намагається прогнозувати склад нового уряду, сходяться на тому, що це буде ліберальний уряд, і швидше за все очолить його хтось із технократів або лібералів — це може бути Олексій Кудрін (міністр фінансів РФ. — Ред. ), може бути Борис Альошин (віце-прем’єр. — Ред.)
— Чи можна стверджувати, що з відставкою уряду Михайла Касьянова з російської влади пішла остання людина, близька до «сім’ї»?
— Важко сказати, треба подивитися на наступний склад уряду. Кудрін, з одного боку, путінський, з іншого — висунутий сім’єю, тому тут усе набагато складніше, ніж проста класифікація.
ДО РЕЧI
Свято технологів і «технологій»
Російський уряд відправили у відставку якраз у День полiтичного консультанта — це нове «свято життя» відзначають у Росії вже кілька років. Тепер, нарешті, професію політконсультанта буде визнано офіційно. Про це повідомив видання «Газета.Ru» головний організатор та ініціатор проведення свята, президент консалтингової групи «Імідж-контакт» Олексій Ситников. За його словами, рішенню міністра праці Олександра Починка передував довгий період переговорів. «Рокiв зо два ми, професійні політтехнологи, переконували Починка в необхідності цього кроку, наводили безліч аргументів і доказів того, що політтехнологія існує як самостійна професія, і нашу діяльність, якою ми займаємося вже 10 — 15 років, потрібно легалізувати. Нарешті, це офіційне визнання сталося, як раніше відбулося визнання професій рекламіста, системного адміністратора, програміста та інших», — розповів пан Ситников. З його слiв, тепер у політтехнологів, зокрема, з’явиться можливість організувати свою профспілку для захисту від несумлінних замовників, неплатежів, криміналу, неправомочних дій влади та силовиків. Крім того, вважає Олексій Ситников, «легалізація професії автоматично веде до появи освітнього стандарту».
Російський досвід, безумовно, є повчальним. Головне — щоб політтехнолоії не замінили демокраітю...
