Компартійна «сімферопольєза»...

Здійснилося! Незважаючи на протести громадськості, в середу Верховна Рада Криму затвердила текст гімну Криму на вірші Ольги Голубєвої. Проти прийнятого конкурсною комісією, а потім і парламентом тексту виступали письменники Російського Пен-клубу, українська і кримськотатарська громадськість. Проти нього виступила й російська громадськість Криму — в переддень сесії було опубліковано відкритий лист інтелігенції республіки, в якому вони «вимагали виключити його затвердження з порядку денного сесії», посилаючись на недосконалість тексту. Незважаючи на все це, Леонід Грач «продавив» (один iз депутатів зробив спікерові зауваження саме з приводу тиску на депутатів) цей текст через Верховну Раду. За нього проголосували лише 55 депутатів (усього в кримському парламенті їх 99). Таким чином, нинішній текст свідомо сприйнятий як гімн лише для невеликої частини населення Криму, однодумців Леоніда Грача. Член Спілки письменників Росії, кримчанин, депутат Верховної Ради Криму одного з попередніх скликань Сергій Шувайников сказав для «Дня»: «Цей текст — ганьба для великої російської літератури, образа для поезії і мови. Я вважаю, що Верховній Раді Криму наступного скликання доведеться цей текст, незручний навіть для прослуховування, відмінити і оголосити новий конкурс, щоб знайти більш характерні для Криму слова». У відкритому листі кримської інтелігенції до парламентаріїв, який підписали понад 60 осіб, говориться, що «тут, на «прекрасних берегах Тавриди», ще бродять тіні справжніх літературних геніїв: Пушкіна, Міцкевича, Волошина, Маяковського… І не можна нам, нащадкам великої творчої спадщини, — ганьбити ці великі імена…»

Леонід Грач розцінив відгук російських письменників на проект тексту, як грубе втручання у внутрішні справи України і Криму. Лідер фракції «Комуністи і народовладдя» В’ячеслав Захаров назвав письменників зі світовими іменами «підкупленими» і такими, що «поїхали в Ізраїль», а тому, мовляв, негідними того, щоб кримський парламент прислухався до їх думки.

Вже в день сесії після «урочистого прослуховування» приміщенням Верховної Ради пішли гуляти пародії на гімн. Деякі спостерігачі називають цей текст гімном міністерства курортів, оскільки два перші рядки в ньому «Нивы и горы твои волшебны, Родина, Сонце и море твои целебны, Родина…»

Про недоліки і недоречності нового тексту можна говорити багато і багато вже про це сказано: починаючи з того, що гімн, всупереч загальноприйнятому правилу, написаний не тією мовою, яка в Конституції означена як державна, до того, що в тексті нагромаджується велика кількість важковимовлюваних приголосних звуків, через що його практично неможливо співати. Однак ніякі аргументи не подіяли: всі думки, що відрізняються від думки Леоніда Грача, було названо «інсинуаціями», «брудом», «підступами підкуплених писак»…

Здавалося б, в інтересах самих авторів ідеї створення гімну (в цьому випадкові Леоніда Грача і фракції «Комуністи і народовладдя») зробити так, щоб як гімн було затверджено текст, з яким були б згодні всі верстви населення півострова, щоб вони прийняли його як свій, щоб він хвилював, викликав дійсне почуття гордості. Нічого цього зроблено не було. Один із аргументів, чому вони так поспішали з текстом і не продовжили конкурс, полягав у тому, що «без гімну автономія недосконала», що вони, мовляв, «хотіли швидше завершити створення автономії». Виявилося навпаки: тепер, за логікою (оскільки, на думку великих груп населення, котрі не прийняли гімн і вважають його незавершеним і не остаточним, його треба буде пізніше переробляти) завершення автономії відсунулося на невизначений термін. Виходить, що сьогодні автономію Криму завершено для Леоніда Грача і його соратників, а для інших вона як була неповноцінною, так такою й залишилася. Леонід Грач порівняв новий гімн автономії з «Марсельєзою». І хоч це порівняння сильно кульгає і ображає революційний, але талановитий твір К. Руже де Ліля, але подібно до нього він так і залишиться в історії не більше, ніж компартійний гімн Криму…