Компліменти Робертсона

Генеральний секретар НАТО Джордж Робертсон перебував в Україні лише один день (уранці в понеділок він прилетів до Києва, а вже ввечері — відлетів у Брюссель). Під час візиту він зробив чимало заяв, які, швидше за все, ще тривалий період «розбиратимуть» і аналізуватимуть.

По-перше, відповіді на запитання щодо «гарячого» питання в українсько-російських відносинах. А саме — будівництво росіянами дамби в Керченській протоці в бік кордону з Україною. Позицією Джорджа Робертсона журналісти цікавилися тричі: в аеропорту «Бориспіль», після зустрічі зі спікером Володимиром Литвином та під час першого засідання Всеукраїнської Асамблеї громадських організацій Ліги Україна—НАТО. Слід звернути увагу на динаміку зміни тональності дипломатично-філігранних відповідей лорда. Спершу він сказав, що вирішення «тузлинської» проблеми входить до компетенції України та Росії. Згодом він додав, що сподівається на мирний спосіб вирішення питання. Під кінець візиту генсек заявив, що має намір обговорити ситуацію навколо острова Коса Тузла під час візиту до Росії.

Друге, що чи не найбільше цікавило журналістів: коли Україна зможе вступити до НАТО? Тут відповіді великою оригінальністю не вирізнялися, оскільки формула таких заяв для Києва вже давно відома. «Двері НАТО для України завжди відкриті», — наголосив генсек, хоч і зауважив, що конкретної дати назвати не може. Більш цікавою з цього погляду була його заява в інтерв’ю одному з телеканалів, де він назвав «надто оптимістичним» прогноз можливого приєднання України до Плану дій щодо членства (ПДЧ) в НАТО на саміті Альянсу в Стамбулі 21—22 травня наступного року. Як відомо, Київ не виключав пройти шлях євроатлантичної інтеграції «екстерном», приєднання до ПДЧ могло б стати непоганим стартовим майданчиком. «Я гадаю, що буде дещо оптимістично говорити, що в наступному році Україна зможе бути залучена до цього плану. Але треба пам’ятати, що двері НАТО залишаються відкритими», — сказав глава Альянсу.

Робертсон нагадав позицію НАТО, згідно з якою Україна стане членом НАТО «тоді, коли вона буде готова до цього, і коли країни-члени будуть вважати, що вона готова до цього». Варто звернути увагу саме на останні слова. Про можливість приєднання України до ПДЧ говорили неодноразово американські дипломати та експерти. Роль Сполучених Штатів в НАТО без перебільшень вважається ключовою. Україні лишається тільки довести свою готовність. Зрозуміло, не шляхом декларацій...

Увага з боку НАТО обіцяє бути дуже пильною і прискіпливою, тому скаргами на «подвійні стандарти» справі навряд чи зарадиш. «Президент України сказав мені, що були часи, коли він хвилювався, що в нас існують подвійні стандарти щодо України й інших країн. Я відповів йому: є два стандарти, безперечно. Україна проголосила, що вона хоче стати членом НАТО і Європейського Союзу, а інші країни, які знаходяться поряд, не проголосили цих намірів», — розповів Генеральний секретар. «Тому країнам, які хочуть стати членами НАТО, потрібно пред’являти більш високі стандарти, і це пояснює той факт, що ми, справді, іноді приділяємо більше уваги Україні, ніж іншим країнам цього регіону», — відзначив Робертсон. При цьому він зауважив, що «ніхто не повинен хвилюватися з цього приводу». «Це має бути компліментом, має бути проявом нашої зацікавленості в Україні», — підкреслив Робертсон.

Будь-яке слово має бути підкріплено справою. Це — ще одне нагадування Джорджа Робертсона. «Я зустрічався з президентом, прем’єр-міністром, урядовцями, народними депутатами. Усі вони пiдкреслювали відданість євроатлантичній інтеграції. Успіх залежатиме від зусиль керівництва, від успіхів реформ», — сказав генсек. При цьому він відзначив, що Київ «підходить дуже практично до вирішення питань». У цьому плані він згадав про участь українських миротворців в операціях на Балканах, а також — у стабілізаційних силах в Іраку, що є «великим внеском». Він також наголосив на «прогресі в оборонній сфері». За словами керівника Альянсу, «цивільний міністр оборони Євген Марчук — це ще один крок до інтеграції». Однак, підкреслив Робертсон, українське керівництво має приділити більше уваги забезпеченню свободи слова та проведенню демократичних виборів президента наступного року.