Кому дісталися інноваційні мільйони?

За словами судді Лева Бондаренка, якому доручено провести судове слідство, слухання справи розпочнеться не раніше березня: дуже вже непростим фінансовим операціям і взаємовідносинам належить дати оцінку.

Як видно з матеріалів справи, 43-річний екс-віце-мер звинувачується в причетності до афери «перекачування» з Одеського відділення Українського державного інноваційного фонду на рахунки в іноземних банківських структурах близько двох з половиною мільйонів гривень, умисному прихованні за кордоном від оподаткування великих валютних коштів, зловживаннях владою з корисливих мотивів, підробці документів тощо. Усього йому інкримінується порушення півдесятка статей КК України.

Але що цікаво, чиновник, який безпосередньо відповідав за використання коштів Держіннофонду, до судової відповідальності не притягується. Хоча, відверто кажучи, важко уявити, як вдалося б «забрати» з рахунку регіонального відділення Держіннофонду близько двох iз половиною мільйонів гривень без підпису начальника відділення Валерія Сергеєнка — колишнього народного депутата України, а сьогодні співробітника управління забезпечення діяльності постійного представництва Президента України в Верховній Раді. Одеська облпрокуратура, щоправда, розслідує окремо роль Валерія Ігоровича і його заступника Бориса Короткова у фінансуванні авантюрних проектів групи місцевих підприємців. Але посувається справа, як кажуть, так собі. А втім, прокурорських працівників зрозуміти можна: і без того не балакучий чиновник з оточення Президента скаржиться на різне нездужання, посилаючись навіть на інвалідність... Не так-то легко підступитися...

Ще важче розібратися в мірі особистої винуватості у скоєному співзасновників низки одеських фірм, названих у матеріалах слідства, («Магі», «Циклон», «Будвироби», «Едвенчер», «Армстрой», «Вако») М.Кушніра, В.Півника, С.Ващенка та інших підприємців, які підписали з Держіннофодном контракти на виконання ряду інноваційних проектів. Прикметно, що гарантом перед фондом виступив міськвиконком в особі першого віце-мера А.Ворохаєва. Хоча ні можливостей реалізації проектів, ані повернення субвенцій ці структури явно не мали. Виділені держкошти на «Впровадження енергозберігаючих технологій зовнішнього освітлення в Одесі» і «Освоєння технологій занурення залізобетонних паль методом вдовбування на забудовуваних територіях заповідних зон старих міст», як стверджує слідство, невдовзі виявилися на кореспондентських рахунках прибалтійських банків і «розтали». А слідом за ними зникли з Одеси начальник служби узгодження міськвиконкому М.Торосян, співзасновники згадуваних фірм М.Кушнір, С.Ващенко, В.Півник, начальник міськуправління правового контролю С.Варламов — більшість фігурантів, здатних «пролити світло» на обставини розкрадання «інноваційних» мільйонів.

От суд і має встановити: чим керувався перший віце-мер, підписуючи «гарантійний договір», у якому не було візи головбуха міськвиконкому? А заразом оцінити і правомірність його дій під час здійснення багатоходової комбінації, що її слідчі називають «операцією з купівлі-продажу квартири А.Ворохаєва за допомогою договору міни на підставну особу, яка вибула за межі України». Відразу зауважимо: житлопобутумови родини віце-мера, річний доход якої становив вісім тисяч гривень, справді за допомогою безлічі помічників і консультантів поліпшила. Із 150-метрової квартири переїхала в просторішу — площею більш як 300 метрів, здійснила принагідно також євроремонт вартістю близько 140 тисяч «зелених». При цьому, як стверджують слідчі, і потрапив А.Ворохаєв під статтю 148-2 ч.Ш КК України, що суворо карає за навмисне ухиляння від сплати податків в особливо великих розмірах. А податок цей, потрібно відзначити, обчислювався сумою доволі пристойною — близько 50 тисяч гривень...

Можна заздалегідь сказати: дослідити всі обставини справи про те, як чиновники і ділки перетворювали мільйонні держкошти в тіньові капітали, буде непросто. Особливо з урахуванням того чинника, що деякі з причетних до фінансових афер особи й нині важко досяжні для органів слідства і служителів Феміди.