Конфігурація Путіна

Президент Росії Володимир Путін продовжує дивувати кадровою непередбачуваністю. Багато хто чекав, що після відставки Михайла Фрадкова новим прем’єр-міністром і його настурником стане перший віце-прем’єр Сергій Іванов. Однак російський президент запропонував на посаду голови уряду керівника Федеральної служби з фінансового моніторингу Віктора Зубкова, який на початку 1990-х під началом Путіна працював у комітеті зовнішніх зв’язків мерії Санкт-Петербурга. Примітно, що представники російського істеблішменту відгукуються про Зубкова як про людину не публічну, але дуже впливову й професійну.

Спікер ради Федерації Сергій Міронов також високо оцінив професіоналізм Зубкова, який володіє найглибшими знаннями про фінансове становище будь-якої російської компанії, будь-якої організації, будь-якого банку. «Це дуже важливий інструментарій. Зараз триває створення нових корпорацій і внесення в статутний фонд нових держкорпорацій значних сум, початок робіт із будівництва олімпійських об’єктів. У цій ситуації важливе знання таємниць багатьох наших компаній. Професійніше підготовлену кандидатуру для входження негайно, без розгойдування, у період початку виборчої кампанії, було б важко знайти», — зазначив Міронов.

Перебуваючи в поїздці Белгородською областю Путін так пояснив необхідність зміни уряду: «Краще вже зараз зробити певні кадрові рішення, необхідні кроки з погляду модернізації самої системи управління за для того, щоб не давати збоїв, пов’язаних із великими перестановками й великими змінами, задля того, щоб показати вектор розвитку, побудови адміністрації і виконавчої влади в період після виборів».

Примітно, що кандидат на посаду голови уряду вчора після наради з представниками парламентських фракцій також визнав недосконалість структури уряду й пообіцяв кадрові й структурні зміни в складі кабінету міністрів. Крім того, Зубков не виключив можливості своєї участі в майбутніх виборах президента Росії. Сьогодні в Держдумі буде розглянута кандидатура Зубкова і, швидше за все, він стане новим головою російського уряду. Найбільша фракція — пропутінська «Єдина Росія» вже пообіцяла, що зі схваленням проблем не виникне.

КОМЕНТАРI

Чим викликане призначення на пост прем’єра саме Зубкова, а не когось з інших вірогідних кандидатів у наступники Путіна? Чи буде Зубков його наступником і, як наслідок, президентом?

Євген КОЖОКІН, директор Російського інституту стратегічних досліджень (РІСД):

— Те, що в Росії за три місяці до парламентських виборів і за шість місяців до президентських виборів сталася зміна уряду, свідчить про декілька речей. По-перше, абсолютно очевидно, що у російського президента є кадровий резерв, у тому числі на висунення на найвищі пости в державі. По- друге, фактом призначення Віктора Зубкова на пост прем’єра Володимир Путін і підтвердив, і посилив єдність команди, яка здійснює керівництво країною. По-третє, в цей перехідний період Путін до останнього передвиборного банківського дня зберігає для себе велику свободу маневру. По-четверте, призначення на пост прем’єра людини, яка протягом кількох років очолювала фінансову розвідку, може посилити боротьбу з корупцією, яка наразі вже набула в Росії досить серйозних масштабів. Зараз є обвинувачення в махінаціях чиновників і губернаторів. І Зубков, який уже на посаді зможе розкривати махінації, у результаті яких державні кошти було спрямовано на рахунки як підприємців, так і державних чиновників. Він стає тією людиною, яка здійснюватиме боротьбу з корупцією і допомагатиме президентовi очистити країну від цієї хвороби.

Марія ЛІПМАН, головний редактор журналу Pro et Contra:

— Призначення Зубкова, як і попередні призначення самого Фрадкова, стало цілковитою несподіванкою і осоромило всіх аналітиків. Напевно, людина, поставлена для того, щоб стежити за фінансовими потоками, розкривати фінансові схеми і порушувати карні справи, багато знає: де, у кого й які гроші. Це, у принципі, вкладається в загальну схему, в межах якої останнім часом зроблено багато призначень. Виникає відчуття, що президент вибудовує певну конфігурацію, яка складатиметься з близьких і відданих йому людей на важливих постах iз тим, щоб, як здається, зберегти контроль над ситуацією після того, як він формально перестане бути президентом. Причому Путін призначає людей не системних, які не представляють якісь угруповання. Можна говорити про вибудовування конфігурації влади на передвиборчий період і в подальшому. Причому, зауважмо, цими словами користувався і сам прем’єр-міністр, коли подавав у відставку, і президент.

Професійні дані за призначення Зубкова президента цікавили найменше. Усі стверджують, що Зубков дуже закрита людина. Про нього не говорять нічого негативного, але і нічого конкретного. Нам нічого не відомо про те, чи знає Зубков іноземні мови. Але не цим президент цікавився насамперед. Напевно, мова має йти про закритість і стриманість Зубкова, яка не може не імпонувати президенту, який сам є таким. Важлива виняткова відданість президенту і те, що Зубков, дійсно, входить у дуже вузьке коло. Очевидно, важлива і сфера його діяльності, у якій він має у своєму розпорядженні відомості, що теоретично можуть бути використані як вузда для якихось людей, груп інтересів. Якщо говорити про його вплив, то Зубкову можна приписати призначення Сердюкова міністром оборони. Це також було одне з дуже несподіваних призначень. Оскільки Сердюков є зятем, то можна передбачати, що Зубков його рекомендував.

Мені здається, що Путін не захоче повторювати той метод, який використав Єльцин. А саме — призначити людину на пост прем’єр-міністра і потім перетворити його на президента. На питання, що ж насправді буде iз наступником, є лише одна відповідь: буде те, що хоче Путін. А що хоче російський президент, він нам не скаже доти, доки не вважатиме це за потрібне.