Консолідація, схожа на провокацію

Керівництво палестинської автономії одразу ж виступило з осудом цих намірів, не без підстав прогнозуючи, що завдяки цій ініціативі кабінет Нетаньягу прагне суттєво змінити демографічну ситуацію в Єрусалимі на користь євреїв. Окрім того, палестинці побоюються, що майбутні архітектурно-будівельні роботи в рамках плану консолідації обернуться новими руйнуваннями арабських помешкань. Беньямін Нетаньягу не повинен забувати, до яких масових мусульманських заворушень призвело будівництво лише одного підземного переходу поблизу єрусалимської мечеті Аль-Акса. Розбудова ж цілого міста може призвести взагалі до стихійного і неконтрольованого повстання.

Слід зауважити, що і в єврейському середовищі більшість останніх ініціатив Нетаньягу не викликають захоплення.

Лідер опозиційної Партії праці Єгуд Барак вважає, що активність ізраїльського прем’єра є лише спробою затягнути час і завуалювати свою безпорадність у відновленні близькосхідного мирного процесу.

Лідер Організації визволення Палестини Ясир Арафат натомість вкотре намагається організувати міжнародний тиск на Ізраїль. Він знову повернувся до ідеї скликання всеісламської конференції, на якій брати по вірі змогли б визначити заходи спільного впливу на Нетаньягу. Не повинні залишатися осторонь, на думку Арафата й представники інших рас та релігій. На зустрічі з Папою Римським він так дивно зауважив, що позиція Ізраїлю може перешкодити святкуванням 2-тисячної річниці християнства в Єрусалимі, а американським урядовцям заявив, що останнім часом у нього просто бракує аргументів, аби втримувати співвітчизників від збройної боротьби.