Концентрація конфлікту

Бцій, «Авакорн Трейдінг К оротьба за контроль над найбільшим в Україні виробником стратегічно важливого для металургії залізорудного концентрату, Інгулецьким ГЗКом, перейшла у вирішальну стадію. Фонд держмайна вдався до останнього способу зупинити тіньову приватизацію гірничо- збагачувального комбінату — блокування зборів акціонерів. Їх заплановано на 29 січня, і саме на них передбачається затвердити результати додаткової емісії акцій підприємства на 45 мільйонів гривень. Унаслідок випуску нових акцій частка держави в статутному фонді Інгулецького ГЗКа скорочується з 50% + 1 акція до 38%. Доти, поки збори акціонерів не затвердять додемісію, держава формально продовжить володіти контрольним пакетом акцій. А це означає, що без участі ФДМ збори будуть нелегітимними.

Нагадаємо, що історія з розмиванням контрольного держпакета акцій на ІнГЗК почалася 11 квітня минулого року, коли на зборах акціонерів підприємства представник Фонду держмайна проголосував за додемісію. Пізніше з’ясувалося, що представник ФДМ ні з ким своє рішення не узгодив. А якщо узгоджував, то не з тими. Прем’єр-міністр Віктор Янукович заговорив про зраду державних інтересів, а голова ФДМ Михайло Чечетов пообіцяв заблокувати додемісію. Чиновника одразу звільнили з посади заступника голови Фонду держмайна та порушили проти нього кримінальну справу. Після довгої серії судових розглядів і апеляцій ініціатори тіньової приватизації добилися офіційної реєстрації додемісії Держкомісією з цінних паперів. Це сталося 26 грудня. Тепер для завершення операції із відсторонення держави від впливу на підприємство потрібно лише провести збори акціонерів. Вони повинні закріпити нову структуру акціонерного капіталу.

Додаткову емісію акцій Інгулецького комбінату лобіюють його приватні акціонери. Зараз це, за даними Держкомiсiї з цiнних паперiв i фондового ринку, «ТС Лтд.» (Запоріжжя) — 17,28% ако Лімітед» (Кіпр) — 15,236%, «Фродо коммершіал Лімітед» (Кіпр) — 15,8998%, а також дніпропетровська компанія «Смарт-груп», яка з 2000-го року управляла державним пакетом акцій. В Інгульці подейкують про «нового господаря» — Вадима Новинського. Цей пітерський бізнесмен відомий успіхами в металургійній, нафтовій і транспортній галузях. Він контролює групу компаній «Лукойл-північний захід». В Україні iнiцiатори допемiсiї користуються всіма інструментами політичного лобіювання та послугами ЗМІ, які знаходяться в сфері впливу нафтової компанії «Лукойл».

Слід відзначити, що сили, які ініціювали додаткову емісію акцій, реально вже давно контролюють менеджмент і товарно-фінансові потоки підприємства. Сам ІнГЗК вважають хорошим підприємством за якістю управління та збутової політики. До речі, 45 мільйонів гривень, які ГЗК отримав на свій рахунок одразу після проведення додемісії, вже використали на програму підвищення якості концентрату. Це вказує на те, що автори тіньової схеми розмивання держпакета акцій цього разу поводяться не як «остапи бендери». Швидше за все, тут йдеться про хитромудру гру на перспективу, у якій, у тому числі, використовують і прийоми на грані фолу.

У зв’язку з цим вельми цікавий вигляд мають версії про промислово-фінансові групи, зацікавлені витіснити з ІнГЗКа і державу, і російський капітал. Передусім до них належить донець ка ФПГ, що має могутнє представництво в керівництві Кабміну та Фонді держмайна. Вона контролює більшість металургійних підприємств, які надто зацікавлені в залізорудній сировині ІнГЗКа. Природно, в інтересах цієї групи не допустити тіньову приватизацію на користь російського капіталу. Напевно, варто нагадати, що коли донеччанам вигідне розмивання держпакета на підприємстві, про інтереси держави ніхто не згадує. Досить пригадати скандал із додатковою емісією акцій на «Азовмаші», емісію було схвалено постановою Кабміну у відповідь на пропозиції ФДМ. Принаймні, бізнес-стратегія донецької ФПГ — максимум контролю над постачальниками сировини для меткомбінатів — робить логічною вищевикладену версію.

На тлі «битви гігантів» за ІнГЗК має вигляд інтриги остання ініціатива «Запоріжсталі» та Маріупольського меткомбінату ім. Ілліча. Вони запропонували уряду офіційно викупити держпакет акцій Iнгулецького комбінату, побоюючись, що після зміни власника вони можуть втратити можливість купувати продукцію ІнГЗКа на прийнятних умовах. Швидше за все, Кабмін відкине цю ідею. «Третій» у цьому конфлікті буде зайвим доти, поки донецька та російська групи остаточно не з’ясують між собою стосунки. Занадто вже великі ставки.

А державі можна побажати успіху в боротьбі за ІнГЗК, а також — у боротьбі за інтереси всього, без винятків, українського капіталу.