«Копанкам» готують конкурентів...

Вітчизняна вугільна галузь переживає не найкращий період у своєму розвитку. Стаханівські подвиги давно лишилися позаду, а нові рекорди в умовах ринкової економіки виявилися під силу не всім. Сьогодні їх демонструють переважно шахти, які знайшли надійного приватного власника. Однак таких не багато. Переважна більшість вугільних підприємств залишається у власності держави та продовжує «триматися на плаву» тільки завдяки мільярдним гривневим дотаціям із державного бюджету. Але довго так тривати не може. Галузь як ніколи раніше, потребує реформ. Тож які реформаторські зміни чекають на вугільну промисловість найближчим часом? Про це «Дню» в ексклюзивному інтерв’ю розповів міністр вугільної промисловості України Юрій ЯЩЕНКО.

— Коли, за вашими прогнозами, вугільна галузь повернеться на докризові показники 2008 року?

— Сьогодні ще спостерігається незначне відставання обсягів видобутку вугілля в порівняні з показниками 2009 року: в першому кварталі воно становило 724,1 тисячі тонн (7,3%), зараз — 441,5 тисячі тонн (1,5%). Покращити виробничі показники вдалося за рахунок збалансування поточної діяльності підприємств та збільшення залучення інвестицій. Усі ці заходи допоможуть вугільній галузі ще до кінця цього року наздогнати темпи видобування 2009 року. І вже з другого кварталу 2011 року плануємо вийти на докризовий рівень. Щоб ці прогнози справдилися, потрібно додати щороку 3 мільйона 600 тисяч тонн вугілля (щомісяця — 300 тисяч тонн). Ми розуміємо, що це не просте завдання, особливо після рекордного падіння обсягів видобування вугілля в 2009 році на 4,6 мільйона тонн. Але міністерство націлене успішно виконати таке амбітне завдання.

— А скільки коштів вдалося залучити в галузь цього року? На який обсяг інвестицій розраховуєте в 2011 році?

— Завдяки державно-приватному партнерству в 2010 році залучили 520 мільйонів гривень.

Додайте до цієї суми ще 700 мільйонів гривень кредитних ресурсів від банків. Розраховуємо до кінця жовтня успішно завершити перемовини з «Промінвестбанком» про виділення 160 мільйонів гривень. Тобто банки починають повертатися обличчям до державних шахт. Банківське кредитування вдалося відновити в липні-серпні, коли фінансові установи пересвідчилися в зупинці темпів падіння галузі. Не менш важливою умовою відновлення банківського кредитування було збалансування поточної виробничої та фінансової діяльності вугільних підприємств. У першому кварталі 2010 року фінансове не збалансування вугільних підприємств становило 740 мільйонів гривень, а вже в другому кварталі воно скоротилося до 182 мільйонів гривень.

Тепер про інвестиції на 2011 рік. Багаторічний досвід свідчить: кожен мільйон тонн приросту видобутку вугілля потребує інвестицій в розмірі один мільярд гривень. За підрахунками міністерства, у вугільну галузь щорічно потрібно залучати не менше шести мільярдів гривень. Попередньо існують домовленості про залучення 6—7 мільярдів гривень на 2011 рік. Зокрема, Китайський банк розвитку готовий щороку вкладати 1 мільярд доларів у розвиток вугільної галузі України. В рамках цієї співпраці розробляється сім проектів із підйому вітчизняних шахт. При чому ще до кінця цього року буде виділено 800 мільйонів доларів на реконструкцію трьох шахт.

Крім того зараз проводиться діалог із російським «ВТБ Банком» про відкриття кредитної лінії на суму один мільярд гривень для технічного переоснащення українських шахт. Сподіваюся, що перші кошти надійдуть вже у листопаді — на початку грудня.

— Чи планується за рахунок цих інвестицій реалізація проектів з видобутку газу-метану?

— Нещодавно між Кабінетом Міністрів України та російсько-британською «ТНК-BP» було підписано меморандум про готовність цієї компанії інвестувати 100 мільйонів доларів у видобування газу-метану на одній із шахт. Зараз міністерство опрацьовує ще й інші пропозиції від іноземних компаній на умовах державно-приватного партнерства.

— Ви маєте на увазі англо-голландську Shell та американську Chevron?

— Перемовини ведуться не тільки з цими компаніями. Зараз декілька іноземних компаній активно цікавляться видобутком газу-метану в Україні. Для розвитку цього напрямку щороку потрібно вкладати близько 500 мільйонів доларів. Але це ризикована справа: не відомо, чи буде газ після пробур’ювання газових скважин. Тому потенційні інвестори дуже ретельно зважують всі «за» і «проти», перш ніж починати реальний видобуток газу-метану.

— Озвучте суму кредитного портфелю підприємств галузі. Який відсоток із виданих кредитів пролонговано?

— Загальна заборгованість державних підприємств вугільної галузі за всі роки незалежності становить більше 11 мільярдів гривень (соціальні та пенсійні внески, оплата енергоносіїв, придбання матеріальних ресурсів тощо). Зараз існує закон про відновлення платоспроможності боржника та мораторій, який забороняє стягувати через суд цю заборгованість із підприємств галузі.

Однак міністерство поступово планує вирішувати ситуацію з накопиченими боргами: до кінця 2010 року хочемо повністю розрахуватися з внесками до Пенсійного фонду в обсязі 2,8 мільярда гривень (2 мільярди вже перераховано). Оплату за спожиту електроенергію шахти з ТЕС проводять через механізм взаєморозрахунків.

Кредитний портфель вугільних підприємств становить 2,5 мільярда гривень. Термін погашення минув по кредитах на суму 668 мільйонів гривень.

— Чи є проблеми з постачанням енергетичного вугілля на вітчизняні ТЕС?

— На складах ТЕС сьогодні знаходиться близько 3,5 мільйона тонн енергетичного вугілля. Існує певне відставання з його постачання (230 тисяч тонн), але воно не критичне.

— А ціну енергетичного вугілля зменшувати будете, бо учасники ринку називають державну ціну неринковою та «дотаційною»?

— Сьогодні тонна енергетичного вугілля, видобутого державними шахтами, коштує 680 гривень без ПДВ. Ми не плануємо її змінювати.

— Що з видобутком коксівного вугілля? Чи можна, на ваш погляд, вирішити проблему його «хронічного» дефіциту в Україні?

— Частка державних шахт, які видобувають коксівне вугілля, незначна. Щоб дефіциту не було, потрібно нарощувати видобуток коксівного вугілля. Український бізнес не дуже хоче інвестувати цей напрямок. Тому міністерство шукає інші варіанти. Зараз розглядається пропозиція Китаю інвестувати кошти у видобуток коксівного вугілля, щоб потім його експортувати до своєї країни.

— Скільки буде вироблено енергетичного та коксівного вугілля в 2011 році?

— За результатами 2010 року плануємо видобути близько 39,0 мільйонів тонн вугілля, з яких 10—11 мільйонів — коксівне. Наступного року державні шахти повинні виробити близько 40 мільйонів тонн вугілля, з яких майже третина — коксівне.

— А скільки коштів Мінвуглепром пропонує закласти в бюджеті на 2011 рік для підтримки галузі?

— Ми просимо виділити 10—11 мільярдів гривень на галузь. Для збалансування собівартості продукції з цієї суми потрібно направити 6,5 мільярда гривень. Решту — на капітальне будівництво та переоснащення шахтного фонду, на закриття та реструктуризацію шахт.

— То в 2011 році будуть закриватися шахти?

— В Україні офіційно в процедурі закриття перебуває 120 шахт. Потрібно розуміти, що це шахти, які повністю відпрацювали свої виробничі потужності. Ніякої економічної вигоди від них держава не отримує. В 2011 році близько 30 таких шахт буде закрито. На це з бюджету потрібно виділити 2,3 мільярди гривень.

— Як вирішуватиме питання працевлаштування вивільнених шахтарів?

— На мій погляд, гострої проблеми з забезпечення їх робочим місцем не буде, бо на таких шахтах працює багато пенсіонерів. Так, на підземних роботах їхня частка становить 46%, на поверхневих роботах — 30%. Тобто ці люди за законом повинні відпочивати. Шахтарям, які побажають далі працювати, запропонуємо перейти на інші державні шахти. Робочих місць вистачає. Сьогодні у вугільній галузі дефіцит кадрів становить 10—15%. На мій погляд, при закритті таких шахт потрібно вирішувати іншу проблему — наповнення місцевих бюджетів. Я запропонував уряду компенсувати з державного бюджету ті податки, які місцеві бюджети втратять від закриття 30 шахт. Для цього з державної казни щомісяця потрібно виділяти близько 30 мільйонів гривень.

— А коли розпочнеться приватизація шахт? І як на цей процес вплине новий законопроект про приватизацію вугільних підприємств, який за даними «Дня», вже практично готовий?

— Зараз дійсно розробляється нова редакція закону про приватизацію підприємств вугільної галузі. Ним пропонується вирішити три головні питання в процесі приватизації: що робити з кредиторською заборгованістю шахт, як гарантувати участь приватизованих шахт у паливно-енергетичному балансі країни та як забезпечити виконання майбутніми інвесторами всіх зобов’язань щодо трудових колективів. Розраховую, що цей закон буде прийнято до кінця 2010 року. І вже з наступного року почнемо виставляти державні шахти на приватизацію. Тобто 2011 рік стане роком продажу державних шахт.

Крім того, зараз міністерство починає реформування організаційної структури управління шахтами, бо нинішня модель застаріла. Сьогодні шахта не несе відповідальність, потрібну для її ефективної роботи як господарюючого суб’єкту, бо вона не виступає юридичною особою. Все це призводить до безгосподарності. Тому потрібно реорганізувати шахти в юридичні особи. Пізніше з усією своєю інфраструктурою, збагачувальними фабриками шахти об’єднаються у виробничі об’єднання чи державні концерни, які стануть своєрідними філіалами або ж представництвами міністерства в регіонах. Цим підрозділам буде передано частину міністерських повноважень (реалізація технічної політики, координація виробничої діяльності, контроль за закупівельними цінами).