КОРОТКО

Ніяких грошей за «вождя» не шкода

У Ковелі досі не вщухають пристрасті довкола пам’ятника Леніну, демонтованого ще 1991 року. І ось нова хвиля: група ветеранів-комуністів звернулася до ковельського міського голови Володимира Бойка з вимогою провести міський референдум, аби мешканці міста самі вирішили «ленінське питання». Його ж розглянула й міська рада. Вирішено провести розслідування підстав демонтажу пам’ятника «вождеві», хоч цьому фактові, здається, вийшли всі терміни давності. Ліві тим часом заявляють, що готові навіть викупити бронзову скульптуру в комунгоспі за її балансовою вартістю — 19 тисяч гривень, повідомляє кореспондент «Дня» Олег ПОТУРАЙ.

Лютневий Дід Мороз

З небувалим запізненням, та дуже вчасно прибув Дід Мороз до 29 дітей із малозабезпечених родин Кам’янця-Подільського. Бо, мовляв, дорога від Іспанії до міста над річкою Смотрич дуже далека — морем плив, сушею їхав. Та й торба важка: вручив кожному від 100 до 200 доларів США. Уособлював найщедрішого Діда Мороза Дмитро Назаренко, керівник танцювального ансамблю «Горлиця». Гастролюючи в Іспанії, він зустрівся з родинами, в яких торік гостювали ці 29 хлопчиків і дівчаток. Незабутні враження залишилися і в гостей, і в тих, хто їх приймав. Іспанці заздалегідь підготували для своїх підопічних новорічні подарунки, та не змогли вчасно передати адресатам через якісь митні проблем. Отож обрали керівника танцювального ансамблю на роль Діда Мороза, себто Санта-Клауса по-їхньому. Дмитро Назаренко з цією роллю впорався, повідомляє кореспондент «Дня» Михайло ВАСИЛЕВСЬКИЙ.

Майже $75 млн. винний харків’янам закордон

За інформацією начальника управління зовнішньоекономічних зв’язків у Харківській області Сергія Живолупа, торік не було своєчасно повернуто валютних цінностей на 74 мільйони 860 тисяч доларів США. Приблизно п’ята частина від цієї суми була перерахована за кордон з метою відкрити рахунки в тамтешніх банках. Суб’єкти такої діяльності перебувають у розшуку. Але ще більші втрати приносить наше невміння торгувати. Неповерненням вважається оплачена нами, але не поставлена продукція зарубіжного партнера, або ж вироби місцевих заводів, відправлені за кордон, за які не надійшли гроші. Із двох тисяч харківських підприємств і фірм, які торгують із закордоном, торік були застосовані санкції до понад трьох сотень. Причому серед штрафників знамениті заводи, які, здавалося б, мають солідний досвід експортної діяльності: акціонерні товариства «Харківський тракторний завод», «Серп і молот», державне підприємство «Завод імені Малишева», жировий комбінат, завод шампанських вин, тютюнова фабрика та інші. Це безпосередні жертви фінансової кризи в Росії. Якщо на 1 липня минулого року заборгованість російських партнерів харківським підприємствам становила 21 мільйон гривень, то за півроку вона збільшилася вдвоє. Управлінню зовнішньоекономічних зв’язків і обласній комісії з повернення валютних цінностей в Україну протягом минулого року вдалося скоротити заборгованість зарубіжних партнерів харківським підприємствам і фірмам на 6 мільйонів 753 тисячі доларів США, повідомляє кореспондент «Дня» Михайло БІДЕНКО.

Арковий міст у Запоріжжі тримається на чесному слові

320-метровий автодорожній міст через р. Старий Дніпро, об’єкт для міста не другорядний, потребує термінового обстеження і ремонту.

— На сьогодні ситуація непередбачувана, — розповідає директор ТОВ «Запоріжміст» Валерій Кравченко. — Міст лежить на металевій арці, яка опирається одним боком на острів Хортиця, іншим — на правий берег. У момент монтажу її опори були зміщені на 20 сантиметрів. І коли пішло навантаження на міст, вони вперлися в острів та берег слабо. А це потягло за собою просадку мостового проїзду. Крім цього, під час будівництва мосту одинадцята опора була неправильно закріплена на скелі, і вона теж «пливе», йде просадка мосту. До цих неприємностей додається неправильно зроблений водовід води і волога, яка затікає в місця з’єднання із берегами, сприяє руйнуванню мосту і ставить під загрозу його існування взагалі. Але й це ще не все: всі металеві кріплення мосту тримають болти, частина яких через деформацію, що триває вже більше 20 років, просто-напросто тріснула і їх ніхто не міняв. Хоча в умовах порушеної геометрії мосту міняти їх — марна справа. Обстеження мосту було проведено ще у травні 1990 року. Але через відсутність коштів, очевидно, ні сьогодні, ні завтра йому не судилося бути відремонтованим. Потрібне ще одне детальне обстеження мосту фахівцями-мостобудівниками і проект на ремонт, який зробить Український НДІ будівельних конструкцій. Треба відновити міст так, як передбачав його перший проект. На все це треба десь два мільйони гривень, які повинне віднайти місто, повідомляє кореспондент «Дня» Віктор ПУЖАЙЧЕРЕДА.