Коротко / Панорама дня

Микола ТОМЕНКО: «Партія регіонів вдається до методу «чорних дошок» щодо нелояльних громадян»

Партія регіонів формує списки лояльних та нелояльних до неї громадян — бізнесменів, вчителів, громадських і культурних діячів тощо. Про це заявив віце-спікер Верховної Ради бютівець БЮТ Микола Томенко.

На його думку, пояснення представників ПР, що такий збір інформації є «тупістю» місцевих чиновників, не відповідають дійсності. Заступник голови Верховної Ради наголосив, що до нього особисто зверталися представники освітніх закладів, державних підприємств та комерційних структур Західної і Центральної України, Києва, де така «паспортизація на предмет лояльності до нової влади і готовності вступити до правлячої Партії регіонів проводиться системно».

Микола Томенко зауважив, що Партія регіонів активно використовує методи радянської влади часів Голодомору, попри несприйняття «регіоналами» цього трагічного періоду в історії України. Він нагадав, що ще у 20-х роках минулого століття застосовувався метод психологічного та адміністративного тиску на конкретних осіб, організації, села, які були неактивними у хлібозаготівлі та підтримці радянської влади. Їх заносили на так звані «чорні дошки», позбавляли премій, накладали штрафи. Згодом, під час Голодомору у 1932-1933 роках, «чорні дошки» ставали «міткою» для цілих сіл, районів, хуторів. За різними даними, в цей період 735 районів, сіл, хуторів України були занесені на такі «чорні дошки». «Натомість, були і «червоні дошки» — для пропагування «правильних» та лояльних людей», — відзначив Томенко.

Заступник голови парламенту також заявив, що використання методу «сортування» активних людей за принципом лояльності до влади та готовності перейти в Партію регіонів є ознакою тоталітарних режимів і «неприпустимо в Україні XXI століття».

Микола Томенко закликав працівників закладів освіти, керівників державних підприємств та комерційних структур не приховувати цю інформацію, оскільки, на його думку, лише її публічне оприлюднення «може зупинити відродження традиції занесення на «чорні дошки». Повідомляє Тетяна ЦИМБАЛ.

Європейські «ліки» для економіки України

Системні економічні реформи в Україні — шлях до ЄС. Проте в обговоренні актуальних українських проблем варто спуститися з другого поверху символічної будівлі українського суспільно-політичного життя до фундаменту та розібрати ситуацію глибше. Таке припущення було висловлено під час публічної подіумної дискусії «Наближення до ЄС через системні реформи в Україні?», яка відбулася за ініціативи представництва Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні та Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД). Експерти з Німеччини, Росії та України, учасники та гості конференції підсумовували перші місяці роботи нової влади в Україні, а також розробляли сценарії розвитку країни у майбутньому.

Надзвичайний та Повноважний Посол Німеччини в Україні (2000—2006) Дітмар Штюдеманн закликав не ототожнювати реформи виключно з «документом до виконання», а сприймати їх як процес розвитку країни. В свою чергу, представник МЦПД Віра Нанівська ототожнила реформування з лікуванням. Адже завжди існує ризик, що ліки можуть не подіяти. Втім, якщо хворого не лікувати взагалі, то забезпечена гарантія летального результату. Основну надію учасники конференції покладають на молоде покоління, яке, виходячи з розуміння сучасних процесів, зможе організуватися в суспільний рух, щоб побудувати нові інститути та провести необхідні перетворення.

Детальний аналіз сучасного стану соціально-економічних перетворень в Україні виявив відсутність міцного підгрунтя для пропонованих реформ, відзначили учасники дискусії. На поверхню вийшли проблеми дієвої демократії як механізму контролю в суспільстві та фактору ідентичності з одвічним питанням «Хто ми та що собою представляємо?». Висновок: проблема українського суспільства не в переможці на виборах, а в розумінні теперішньої ситуації громадськістю. Владні кола дуже залежать від свого виборця, який вимагає швидкого задоволення своїх соціальних потреб, натомість не усвідомлює необхідності ефективних економічних перетворень на перспективу. Іра БОЧАР, літня школа журналістики «Дня».

У Естонії почався «Похід до пекла»

Учора вранці в Пярнуському повіті Естонії юнакам передавали навички вести партизанську війну в межах військово-спортивної гри «Похід до пекла». Вона присвячена боротьбі «лісових братів» проти радянської влади. Найменування гра отримала за назвою бункера «лісових братів» Porgupohja («Пекло»), який проіснував до 1947 року й був знищений радянськими військовослужбовцями. Гра відбувається протягом трьох днів на території Пярнуського та Рапласького повітів. Учасники повинні подолати 80 кілометрів, виконуючи при цьому різні завдання (стрільба, розвідка, перевірка знання лікарських рослин тощо). Заплановано також відтворення пограбування потяга, здійсненого в 1951 році. Тоді група «лісових братів» підірвала залізничне полотно, аби зупинити ешелон, один із вагонів якого перевозив гроші. Вони застрелили трьох охоронців і забрали здобич. Пізніше викрадачів знайшли співробітники радянських спецслужб. Деяких учасників пограбування було вбито, інших —заарештовано. Гра «Похід до пекла» проводиться у Естонії вже декілька років поспіль.

ЄС підвищує пенсійний вік

Країни Європейського Союзу через кризу підвищуватимуть пенсійний вік. Середньостатистичний громадянин ЄС виходить на пенсію, досягнувши трохи більше 60 років. Але незабаром, щоб скоротити витрати, уряд Німеччини має намір відправляти жителів країни на пенсію у віці 67 років — і чоловіків, і жінок. Через декілька років жінки у Великій Британії виходитимуть на пенсію у 65 років — як зараз чоловіки. У Франції Ніколя Саркозі хоче підвищити офіційний вік виходу на пенсію із 60 до 62 років. На аналогічний крок має намір піти уряд Іспанії. Збільшення пенсійного віку для Євросоюзу є однією з найбільш хворобливих тем. З одного боку, через демографічні зміни країнам ЄС не залишається іншого вибору, крім як підвищувати вік виходу своїх громадян на заслужений відпочинок — інакше всю пенсійну систему чекає крах. З іншого боку, пояснити людям передпенсійного віку, чому саме з них починається відповідна реформа, — завдання для влади явно не з легких. Утім, хоча багато європейських держав і підвищують пенсійний вік або збираються це зробити, вони майже нічого не говорять про необхідність гармонізації національних законодавств.

Куба відпускає на свободу 52 політв’язнів

Кубинська влада збирається випустити на свободу щонайменше 52 політичних в’язнів, повідомляє Бі-Бі-Сі. Рішення комуністичного уряду Куби відпустити таку велику групу в’язнів совісті є серйозною поступкою влади. Угода про звільнення політв’язнів була досягнута в результаті переговорів між Раулем Кастро й головою Католицької церкви на Кубі кардиналом Хайме Ортегою. Після загибелі одного з політичних в’язнів у результаті голодування в лютому, а також повідомлень про те, що ще один ув’язнений знаходиться при смерті, міжнародне співтовариство чинило тиск на кубинську владу, вимагаючи випустити дисидентів на свободу. Офіційна Гавана завжди заперечувала наявність у країні політв’язнів, називаючи їх найманцями, яким США заплатили, щоб скинути кубинський уряд. Та все ж після загибелі в лютому Орландо Сапати Тамайо президент Куби Рауль Кастро вимушений був прислухатися до різкої критики міжнародного співтовариства.