Коротко / Панорама дня

ЄС може збільшити фінансову допомогу Україні

Європейський Союз може збільшити фінансову допомогу Україні на здійснення судових реформ. Як повідомляє УНІАН, про це заявив у Страсбурзі на 19-му засіданні Комітету парламентської співпраці УКРАЇНА-ЄС заступник Генерального секретаря Європейської служби зовнішніх дій Мачей Поповськи. Він нагадав, що торік у грудні Єврокомісія підписала угоду з Міністерством юстиції України на 10 млн євро з метою реформування судової системи України, передусім кримінальної юстиції. «Потенційним продовженням може бути бюджетна підтримка для сектора. Як приклад можна навести бюджетну підтримку судової реформи в Молдові», — сказав М.Поповськи.

Сирію звинувачують у злочинах проти людяності і у військових злочинах

Правозахисники звинувачують Сирію у злочинах проти людяності і у військових злочинах. Про це йдеться в доповіді організації Емнесті Інтернейшнл. Експерти з Емнесті Інтернейшнл збирали інформацію в 23 сирійських містах. Висновки для влади країни невтішні. Правозахисники дістали свідчення про тортури, масові вбивства мирних громадян, про знищення їхнього майна і спалені будинки. Безпосередні винуватці — це регурярні війська, а також воєнізовані напівлегальні формування, що підтримують Башара Асада. У доповіді йдеться, що насильство проти мирного населення стало частиною державної політики, спрямованої на залякування невдоволених. Наприкінці документа правозахисники звертаються до сирійської влади із закликом припинити насильство проти цивільних осіб. Емнесті Інтернейшнл вимагає провести розслідування злочинів і забезпечити доступ спостерігачів у всі райони. Окрім того, правозахисники запропонували Раді безпеки ООН звернутися до Міжнародного кримінального суду. А світові держави, передусім Китай та Росія, йдеться у доповіді, мають негайно припинити постачання озброєнь до Сирії. За оцінками ООН, за час конфлікту між урядом Сирії та опозицією загинуло понад 10 тис. осіб.

В Естонії вшанували пам’ять жертв радянської депортації

Учора в Естонії по всій країні пройшли поминальні заходи на згадку про жертви червневої депортації 1941 року. День пам’яті жертв розпочався в Таллінні на Ліндамягі поблизу скульптури Лінди. У поминальних заходах взяли участь президент Естонії, члени парламенту та уряду, вищі чиновники Сил оборони і Кайтселіту, представники дипломатичного корпусу, міської влади. «Це була насильницька спроба тоталітарної влади знищити естонський народ», — заявив міністр закордонних справ країни Урмас Пает. За його словами, не було майже жодної родини, яка б не потерпіла від репресій радянського режиму. 1941 року з Естонії до Сибіру було вислано близько 10 тис. осіб, більшість із них були жінки, діти та люди похилого віку. Загинуло близько 6 тисяч депортованих.

Меркель просить не переоцінювати можливостей Німеччини

Світові лідери не повинні переоцінювати спроможність Німеччини розв’язати боргову кризу в єврозоні. Про це учора заявила федеральний канцлер Ангела Меркель у своєму виступі перед німецьким парламентом. За її словами, можливості країни щодо порятунку єврозони не є безмежними. Меркель закликала надати більше повноважень Європейському центральному банкові і наголостла, що зростання не можна фінансувати новими боргами. Слід зазначити, що цей виступ був приурочений до поїздки канцлера на саміт G20, який відбудеться наприкінці тижня в Мексиці. Кажучи про цю зустріч, вона зазначила: я скажу їм, що Німеччина є сильною, Німеччина є двигуном економічного зростання і якорем стабільності в Європі, але сила Німеччини не є безмежною». На її думку, боргова криза буде головною темою саміту. «Наша країна буде в центрі уваги. І насправді всі очі звернено на Німеччину, оскільки ми є найбільшою європейською економікою і великим експортером», — сказала Меркель. Водночас вона зазначила, що Європа може вийти з кризи лише через сильний політичний союз, що передбачає велику фіскальну координацію і контроль за його членами, і який базуватиметься на солідному фундаменті.

Європа розпочала підготовку антикомуністичного «Нюрнберга»

Платформа для європейської пам’яті та сумління, яка об’єднує 13 країн Центральної та Східної Європи, закликала створити наднаціональну судову інституцію, метою якої є засудження тяжких злочинів, скоєних комуністичним тоталітарним режимом. Таким є результат Міжнародної конференції «Правове врегулювання комуністичних злочинів», що відбулася нещодавно в Європейському парламенті у Брюсселі за сприяння екс-президентів ЄП Єжи Бузека та Ганса-Герета Путтерінга. На відкритті заходу Єжи Бузек підкреслив рішучість, яку висловили міністри юстиції Європейського Союзу у Варшавській декларації від 23 серпня 2011 року щодо засудження осіб, які чинили комуністичні злочини. Ганс-Герт Путтерінг тим часом підкреслив: «Не забуваймо, що Європейський Союз базується на цінностях. Якщо ми відстоїмо цінності, то на наш континент чекає хороше майбутнє». Платформа засновує правову експертну групу для роботи над створенням наднаціональної інституції правосуддя і схвалює ініціативу Комітету з узгодження європейської історії при Європейському парламенті надати національні архіви про злочини тоталітаризму, зазначаючи важливість цього питання для Європи й закликаючи інституції Європейського Союзу і національних урядів всього світу підтримати їхню роботу. «Протягом двадцяти років після падіння комунізму в Європі національні суди виявилися неспроможними засудити воєнні злочини, геноцид, злочини проти людства та тортури, скоєні протягом тиранії. Широко відомі правові експерти, спеціалісти та члени Європейського парламенту із близько двадцяти країн 5 червня 2012 у Брюсселі дійшли згоди, що міжнародними зусиллями необхідно домогтися правосуддя за злочини комунізму, щоб захистити універсальні цінності з прав людини», — йдеться в повідомленні Платформи.