Коротко / Панорама дня

«Залізну леді» показали британцям

У Британському інституті кінематографії відбулася європейська прем’єра суперечливої біографічної драми «Залізна леді». Фільм присвячено кар’єрі екс-прем’єр-міністра Маргарет Тетчер. Утім, у самому фільмі політика — це лише декорації, увагу зосереджено на постаті легендарної жінки. «У Великобританії настільки різні думки про неї, є і позитивні, й негативні. Я просто хотіла знайти людину за її фотографіями й карикатурами, які я бачила багато років, і дізнатися, що відчувала вона сама», — сказала виконавиця головної ролі, американська актриса Меріл Стріп. Кінокритики, які бачили картину ще до прем’єрного показу, пророчать їй — володарці двох «Оскарів» — ще й третього. А от думки щодо змісту фільму розійшлися категорично. В той час як він сподобався публіці, учасники політичного життя країни його засудили. «Я просто думаю, що робити історію про важливий період у кар’єрі помітної публічної особи ще за її життя — це цинічно», — сказав Майкл Хезлтайн, член кабінету міністрів Маргарет Тетчер. Засудили картину й інші колеги екс-прем’єра, її рідні та друзі, а також лідери Консервативної партії, яку очолювала Тетчер. Лейбористи теж розкритикували стрічку, але, навпаки, за те, що вона уславлює хибну політику їхніх політичних опонентів. Сама 86-річна екс-прем’єрка, що хибує на хворобу Альцгеймера, категорично відмовилася дивитися стрічку. Як передали її представники, пані Тетчер обурена тим, що її видатна політична кар’єра стала об’єктом розваги.

Тунісці вимагають очистити поліцію від убивць

Декілька сотень тунісців, у тому числі поліцейські, взяли участь у демонстрації в Тунісі, вимагаючи звільнення вищих офіцерів поліції й усунення від влади корумпованих урядовців Міністерства внутрішніх справ, повідомляє AFP. Демонстранти тримали плакати з написами «Поліція служить народові», «Люди вимагають очистити міністерство від убивць». Декілька днів тому в Тунісі стався черговий акт самоспалення. 46-річна жінка наклала на себе руки в туніському місті Сфакс, розташованому в 270 км на південний схід від столиці держави — Тунісу. Нова трагедія стала четвертим таким випадком за минулі сім днів. Подібні інциденти в Тунісі почастішали після акту самоспалення торговця овочами Мохаммеда Буазізі в Сіді-Бузіді. Вважається, що ця подія стала каталізатором Арабської весни — радикальних перетворень у Тунісі та Єгипті, а також драматичних подій боротьби з режимом Муаммара Каддафі в Лівії.

The Sunday Times: сім’я Путіна має 130 млрд. дол.

За даними британської газети The Sunday Times і чеської Lidovй noviny, Володимир Путін за час свого керівництва Росією створив імперію вартістю 130 млрд доларів. Чеська газета віддає так званому «кланові Володимира Путіна» перше місце в рейтингу найбагатших сімей світу, бо його статки на 56 млрд перевищують активи офіційного лідера рейтингу журналу Forbes — мексиканського магната Карлоса Слім Елу — власника комунікаційної індустрії загальною вартістю 74 млрд доларів. Компанії, які є власністю «клану Путіна», не належать державі, але голос Путіна є вирішальним як в адміністративних, так і у фінансових справах. Чеське і британське видання пишуть, що Путін за час перебування при владі успішно поєднував політичну діяльність із підприємницькою. Він зумів створити фінансову імперію, до управління якою залучив значну частину своїх родичів і друзів. У сімейну справу входять племінники В.Путіна — Михайло Путін і Михайло Шеломов, дружина Володимира Путіна Людмила, його брат Ігор; кожна з цих осіб має безпосередній стосунок до великих фінансових структур (досить згадати бодай банк «Росія»). Чеське джерело наголошує, що всі родичі Путіна напрочуд фартові у справах і мають успіх у всьому, за що беруться. На думку чеської та британської газет, однією з причин рішення Володимира Путіна балотуватися в президенти стало його прагнення зберегти контроль над створеною ним імперією, що дає змогу диктувати умови найбільшим ЗМІ, незалежно від того, чи належать вони державі, чи приватним особам.

Президента Угорщини звинувачують у плагіаті

За даними місцевих ЗМІ, докторська дисертація президента Угорщини Пала Шмітта повністю списана з роботи болгарського вченого. У публікації йдеться про роботу «Аналіз програми сучасних Олімпійських Ігор», яку Пал Шмітт захистив у Будапешті 1992 року. Дисертації дали вищу оцінку. Журналісти знайшли роботу колишнього члена МОК Ніколая Георгієва і, порівнявши обидва тексти, прийшли до висновку, що зміст, перекладений угорською мовою, становить 180 із 215 сторінок роботи Шмітта. Прес-служба президента Угорщини заявила про необѓрунтованість звинувачень у плагіаті. Про те, чи буде проведено розслідування, наразі невідомо. Це не перший скандал, пов’язаний зі звинуваченнями в плагіаті на адресу провідних європейських політиків. У березні минулого року міністр оборони Німеччини Карл-Теодор цу Гуттенберг подав у відставку через звинувачення в плагіаті при написанні докторської дисертації. Університет Байройта (Баварія), де він захищався, позбавив його вченого ступеня — в роботі міністра виявилося понад 100 сторінок чужого тексту без відповідних посилань.