Коротко / Панорама дня

У Тернополі в День міста відкриють Алею зірок

Двадцять восьмого серпня, коли жителі Тернополя відзначатимуть День міста, на вулиці Гетьмана Сагайдачного «засяє» Алея зірок. Так тернополяни вирішили увічнити імена своїх славетних земляків. За інформацією начальника управління культури і мистецтв Тернопільської міськради Олександра Смика, на плитах із терновою квіткою у вигляді зірки, виготовленої львівськими майстрами із бронзи (терновий цвіт — один із символів Тернополя), викарбувані імена: генія світу, народного художника України Івана Марчука; композитора, режисера, виконавця власних пісень Анатолія Горчинського; науковця, громадсько-політичного діяча Ігоря Герети; поета, журналіста, автора слів відомої на весь світ пісні «Квіти ромена» Бориса Демківа. Як зазначають у Тернопільській міській раді, щороку Алея зірок поповнюватиметься. Претендентів затверджуватимуть на сесіях депутати, повідомляє Лариса ОСАДЧУК, Тернопіль.

Чернівецький цвинтар прибирають іноземні волонтери

У рамках проекту «Дзеркало історії» до Чернівців учетверте приїхали волонтери з усього світу. Вони впорядковують старовинний єврейський цвинтар: розчищають могили й алеї, прибирають гілля, косять траву та зрізають кущі. «Цього разу до Чернівців приїхало п’ятнадцять небайдужих до світової історії осіб, — каже керівник проекту Кароліна Козюра із Польщі. — Їхня географія різноманітна. Це — громадяни Бельгії, Ірландії, Фінляндії, Польщі та Франції, до яких приєдналися студенти з різних регіонів України. Вік учасників — від 16 до 60 років. Серед них — як дебютанти волонтерського руху, так і ветерани». Ірландка Алмут Шиппер має кілька десятків років волонтерського стажу. Щороку вона відвідує один-два табори у різних країнах, бо, каже, це значно цікавіше, ніж звичайний туризм. Натомість її одноліток із Фінляндії Тапані Рессельф працює волонтером уперше. «Давно цікавлюся єврейською культурою, тому хотів відвідати Україну, — розповідає чоловік. — Навіть не уявляв, що це така цікава і красива держава. Багато подорожую і можу впевнено сказати, що Україна мені подобається значно більше, ніж Росія. Не знаю, чи братиму участь у волонтерських таборах, але до України обов’язково навідаюся ще не раз». Крім роботи на цвинтарі (працюють волонтери п’ять днів на тиждень, окрім суботи та неділі), гості Чернівців знайомляться з містом, Буковиною та сусідніми областями. Вони побували у горах, відвідали Хотин і Кам’янець-Подільський. Кажуть, що враження від спілкування з людьми — незабутні. Одностайний висновок — українці доброзичливі, щирі, гостинні й працьовиті люди. «Волонтерський рух дає змогу іноземцям ближче познайомитися з нашою країною, її культурою, історією та людьми, — вважає директор МКП «Історико-культурний заповідник «Кладовище на вул. Зеленій у Чернівцях» Анжела Ніколаєвич. — Повернувшись додому, волонтери розповідають про Україну, про Чернівці, і до нас згодом приїздять нові гості». Анна ГАРГАЛЯ, Чернівці.

Від Житомира до столиці відновлено прямий залізничний маршрут

Напередодні 20-річчя незалежності України в Житомирі відбулася урочиста церемонія відкриття руху електропоїздів підвищеного комфорту від міста до столиці (колись тут курсували дизель-поїзди). У салонах вагонів установлено напівм’які сидіння без підголівників, інформаційні табло, люмінесцентне освітлення та систему пожежної охоронної сигналізації. Вартість проїзду — 24 грн. 82 коп. (для порівняння: вартість проїзду на маршрутному автобусі від Житомира до Києва нині складає 35 грн.). Як поінформував «День» начальник житомирського залізничного вокзалу Олег Журба, за розкладом щодня будуть виконувати по два рейси в кожен бік — уранці й увечері. (З Києва, наприклад, перший потяг відправляється майже о 4-й ранку, тривалість поїздок — від півтори години до двох годин. — В. К.). За словами О. Кривопішина, задля впровадження цього проекту Південно-Західна залізниця провела велику роботу з електрифікації та модернізації інфраструктури на дільниці Фастів — Житомир, а саме колійного господарства, зв’язку та енергетики. «Укрзалізниця» на своєму сайті вказує, що дільниця Фастів — Житомир є першим пусковим об’єктом нової програми електрифікації залізниць України на 2011-2016 рр. І що пуск цієї дільниці сприяє розмежуванню руху вантажних і пасажирських поїздів на дільниці Коростень — Новоград-Волинський — Здолбунів на основному пасажирському напрямку Київ — Львів, звільняючи його для впровадження руху швидкісних поїздів, повідомляє Валерій КОСТЮКЕВИЧ, «День», Житомир.

На Вінниччині встановлено меморіальну плиту сотенному УПА «Шуляку»

Із нагоди 20-річчя Незалежності України у «Чорному лісі», що на кордоні Хмільницького та Літинського районів Вінниччини, активістами означених осередків ВО «Свобода» на місці загибелі командира сотні УПА групи «Південь» «Шуляка» встановлено меморіальну плиту. Саме на цьому терені 5 червня 1944 року близько сотні повстанців прийняли нерівний бій з чекістами 2-ї роти 189 окремого стрілецького батальйону НКВС, підсиленої взводами станкових кулеметів та 80-мм мінометів. У ході сутички 75 енкаведистів було вбито та 50 поранено, із числа упівців 67 бійців загинуло, 20 поранено, одного взято в полон. На місці бою українських повстанців, що тривав близько трьох годин, 2008 року літинчани насипали пагорб та встановили березовий хрест. Надалі свободівці планують облаштувати місце бою патріотів-здобувачів української незалежності та створити маршрут «Повстанськими шляхами Вінниччини», що охоплюватиме, опріч терену сутички сотні «Шуляка», залишки повстанської криївки та ще низку визначних для української нації місць у Хмільницькому, Літинському та інших районах краю, повідомляє Федір БЕЖНАР, Вінниця.