Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

Коротко / СУСПІЛЬСТВО

07 вересня, 00:00

Запорізькі мости матимуть державний статус

Нещодавно до Запоріжжя надійшла радісна звістка: прем’єр-міністр Микола Азаров дав доручення надати державний статус запорізьким мостовим переходам (через Новий і Старий Дніпро — з острова Хортиці відповідно на Лівий та Правий береги) й завершити будівництво першої черги 2012 року. А нині ж ситуація з багатостраждальними мостами в Запоріжжі така: потрібно або будувати, або консервувати споруджене, інакше багато з уже збудованого доведеться руйнувати і робити заново, адже ті сім років, коли можна було освоювати виділені з державного бюджету гроші, минули. Бо сталеві ванти, які має виготовити німецький завод британської фірми, буде поставлено через 18 місяців після повної передоплати. Та й конструкції 600-метрової «нерозрізної балки», такого собі «містка», що його збираються перекинути через Дніпро між двома основними опорами, також будуть поставлені не раніше ніж через вісім місяців після оплати. І хоч виготовлятимуть їх вітчизняні заводи, але й вони замовлять спецсталь лише тоді, коли будуть впевнені, що гроші від замовника є. Потрібні кошти й на добудову плавучого крана в Севастополі, яким ту «нерозрізну балку» підніматимуть частинами з понтонів на місце монтажу. Адже кинуті напризволяще конструкції за рік-два вже точно не дадуть досягти точності до міліметра на вже згадуваній 600-метровій ділянці моста. Тому сьогодні це вже не залежить навіть від наявності обіцяних коштів — півтора мільярда гривень, що в десять разів більше, ніж суми, які щороку виділяли всі попередні уряди. Бо коли гроші будуть сьогодні й зараз, то британсько-німецькі постачальники зможуть надати ванти не раніше, ніж у лютому 2013 року. А без цих сталевих канатів, що підтримуватимуть головний проліт мосту, годі й говорити про якусь першу чергу, повідомляє Леонід СОСНИЦЬКИЙ, Запоріжжя.

У Луцьку не буде ні вулиці Тимошенко, ні вулиці Гонгадзе

І сталося це з волі луцького міського голови Миколи Романюка, який заветував рішення міської ради про перейменування одразу 27 вулиць обласного центру Волині, одна з котрих мала б ім’я опального екс-прем’єр-міністра. Ці 27 вулиць нині названі іменами героїв комуністичних часів — Доватора, Лазо, Олега Кошового, Баумана, Тухачевського тошо. Проте пропозиції депутатської комісії про нові назви не знайшли підтримки ні серед народних обранців, ні серед міщан і краєзнавців. Пропонувалось увічнити імена людей, які були знані в Луцьку, однак від часу їхньої смерті минуло небагато часу, щоб оцінити їхній внесок в історію Волині та України. Або це були особи, відомі в історії, проте мало пов’язані з Волинню.

Особливий ажіотаж виник навколо найменування однієї з вулиць іменем Георгія Гонгадзе. Громада не сприйняла поверхового пояснення причин такого найменування тим, що на вулиці Лазо, яка мала стати Гонгадзе, розташований приватний виш, який готує журналістів. Про поверховість і політичні ігри навколо перейменування луцьких вулиць газета «День» уже повідомляла (№131 за 28 липня 2011р.), з цього приводу публічно висловлювались і фахівці, й рядові громадяни. Можливо, якби депутати з «Батьківщини» та «Свободи» врахували і думку громади або принаймні кваліфіковано пояснили намір назвати ту чи іншу вулицю саме так, подальшого розвитку подій не було б. Але у прагненні бути більшими патріотами, ніж хтось, луцькі «біло-сердечні» додумалися замість вулиці Гонгадзе назвати її вулицею Юлії Тимошенко. Міркування міського голови, що згідно з положенням вулиці можна називати лише іменами покійних людей, не сприймалися. На недавній сесії міської ради вето міського голови не було подолане. 27 вулиць нині матимуть свої тоталітарні імена й надалі. Але шкода, що в цій дискусії постраждали особи, які справді прислужилися Волині та Україні. Це, зокрема, князі Ружинські, чий рід із села Ружин, що у Турійському районі, дав Україні кількох гетьманів. Не буде поки що у Луцьку й вулиці талановитого самодіяльного композитора Степана Кривенького, автора неофіційного гімну Волині. Як не буде повернуто й гарних історичних назв — Шпитальна, Срібна, Рогова, П’ятницька гірка.., повідомляє Наталія МАЛІМОН, «День», Луцьк.

Iван Франко постав у Немирові

За ідейного натхнення очільника місцевого об’єднання «Просвіта» та спілки журналістів газети «Акценти» Володимира Яременка, активної допомоги районної ради, що виділила левову пайку коштів, у Немирові, з нагоди 155-річчя від дня народження, відкрито пам’ятник Іванові Франку. Автором його є тамтешній скульптор Яків Куленко, у творчому доробку котрого монументи архітекторові Владиславові Городецькому, письменниці Зінаїді Тулуб, композиторові Миколі Леонтовичу та іншим визначним українським особистостям. У відкритті бюста взяли участь, окрім представників обласної та районної влади, громадськості, письменники Микола Рябий, Григір Мовчанюк, голова Конгресу української інтелігенції Вінниччини та літературно-мистецького об’єднання ім. В. Стуса Василь Кобець та ін. Голова благодійного фонду ім. І. Богуна, генерал-отаман Володимир Лебедевич вручив ініціаторові проекту Володимиру Яременку орден Івана Богуна I ступеня, повідомляє Федір БЕЖНАР, Вінниця.

Тракторне ралі з благодійним ефектом

У балці Тубай поблизу Сімферополя вже втретє за підтримки Ради Міністрів АРК відбулися тракторні змагання «Трак ПроХват-2011». Як розповідають організатори, захід відвідали близько 10 тисяч глядачів. Заїзди проходили на кільцевій трасі завширшки 10 метрів і завдовжки 1000 метрів із природними й штучними перешкодами. Крім того, всі трактористи взяли участь у четвертому етапі Чемпіонату України з екстремального автокросу — перегонах на виживання «Дербі ПроХват». У перегонах узяли участь 20 спортсменів-трактористів аграрних підприємств Криму, Краснодарського краю і Ростовської області (Росія). В українському фіналі перше місце виборов спортсмен з аграрного підприємства «Крымтеплица» Ярослав Домбровський, друге — Олександр Пренко з фіторадгоспу «Радуга», третє — Петро Трандафілов із агрофірми «Приазовське». У міжнародному фіналі переможцем визнано Анатолія Шишкіна (Росія), а друге місце судді присудили Ярославу Домбровському, третє — Олександрові Пренку. Під час змагань традиційно проходить благодійний збір пожертв. Цього дня кошти збирали для потреб онкологічного відділення Кримської дитячої лікарні ім. Титова, повідомляє Микола СЕМЕНА, Сімферополь.

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати