Космічні апарати запускають «пачками»
Українсько-російська конверсійна ракета «Дніпро» успішно вивела на навколоземну орбіту шість супутників для зарубіжних замовниківЗапуск ракети-носія було здійснено в ніч на четвер із космодрому Байконур у Казахстані. Як повідомляє Центр інформаційних зв’язків ГКБ «Південне», найбільшим серед запущених супутників є космічний апарат «ДубайСат-1» масою 190 кг, розроблений і виготовлений південнокорейською компанією для Об’єднаних Арабських Еміратів. Він призначений для дистанційного зондування Землі, відстеження та виявлення нафтових плям, а також для збору інформації з метою своєчасного реагування на стихійні лиха. Супутник також має допомогти розвитку інфраструктури, міського та приміського будівництва, транспорту й комунальних служб в ОАЕ. Дещо меншими розмірами відрізняються ще два супутники — «Деймос-1» (Іспанія) і «ЮК ДМС-2» (Велика Британія), призначені для фотографування змінних природних явищ і спостереження за надзвичайними ситуаціями. Ще два космічні апарати — «АпрайзСат-3» і «АпрайзСат-4» (США) вагою по 12 кг забезпечуватимуть зв’язок із низьких орбіт. Останній супутник «НаноСат-1В» (Іспанія) — це невеликий телекомунікаційний і науковий апарат для проведення експериментів у галузі нано- і мікротехнологій.
Конверсійна ракета-носій «Дніпро» виготовляється на основі радянських бойових стратегічних ракет РС-20 (за класифікацією країн НАТО — SS-18 «Сатана»), які підлягають скороченню відповідно до міжнародного договору СНВ-1. Одним із варіантів їхньої ліквідації є переобладнання у носії під комерційні запуски супутників. Пускові послуги забезпечуються компанією «Космотрас», основними учасниками якої з української сторони є ГКБ «Південне», ПТ «ЮМЗ» і ВАТ «Хартрон». Запуск ракети-носія «Дніпро» став тринадцятим за рахунком. У результаті попередніх стартів на навколоземні орбіти були виведені 45 космічних апаратів 11 країн, в тому числі США, Великої Британії, Німеччини, Японії, Росії, Єгипту, Франції, Італії, Саудівської Аравії, Таїланду та Малайзії. України в цьому списку держав, що активно освоюють ближній космос в економічних і наукових цілях, на жаль, поки що немає.