Косу — з музею, трактор — на п'єдестал?

Так само, як у Пилявi, — близько та далеко довкіл простоюють трактори: немає пального. Навіть за гроші не купиш, хоча і грошей немає. «І так — скрізь», — коментує критичну ситуацію на жнивах Володимир Кирилюк, заступник начальника Хмельницького облуправління АПК. Він продовжує: «Хоча й кинули клич, аби всі взяли в руки коси та серпи, — надії мало. На полях краю — 40 тисяч гектарiв гороху. За день вручну порають 10—11 га. Бо хто в наших селах залишився? Переважно літні немічні люди. Телефонував до главку землеробства нашого міністерства, кажу: немає і краплі солярки. Нічого втішного у відповідь не почув. Лише про коси та серпи нагадали».

Горох скрізь пропадає. Бо ціпів, аби молотити, у селах уже давно немає. Подекуди ці знаряддя були у краєзнавчих музеях, то «позичили». Скрізь згадують 47-й рік, за останні гривні скуповують макарони, що «підскочили» у ціні, сушать сухарі, продовжують поєдинки з колорадським жуком на присадибних ділянках. Телевізори не вмикають. Уже бачили: напередодні показували по УТ-1 бадьорого прем'єр-міністра В.Пустовойтенка, який натхненно розповідав кореспондентові, що уряд завзято дбає про пальне на жнива. «Заздалегідь треба було подбати», — вважає заступник начальника облуправління АПК Володимир Кирилюк. Каже. А за горохом уже дозріли й пшениця, ячмінь...