Кримінальне чтиво

Оскільки багатосторінковий епістолярний документ має декількох адресатів, у кореспондента «Дня» є можливість цитувати за оригіналом. Дослівно обставини змальовані так: «Коли я був головою Верховної Ради, на одній з конфіденційних зустрічей з одним із керівників держави, при обговоренні питання, як забезпечити «порядок» у Криму, де нагнітають пристрасті нібито комуністи, було запропоновано усунути фізично лідера Компартії Криму Леоніда Грача. Натомість було обіцяно... (так у листі. — Т.К.). Я, тоді молодий голова парламенту, завжди серйозно готувався до зустрічей у Києві, боявся щось важливе упустити, тому для пам’яті й аналізу, і тільки для цього, все записував на диктофони...» Далі йде вказівка на те, що у разі якихось неприємностей з Євгеном Супрунюком «копії й оригінали подадуть надійним журналістам і у дві міжнародні організації».

Залишимо поки питання про те, що коли «замовлення на усунення» видавалося самому Супрунюку — то у світлі «мокрих» справ, де він ніби-то, за інформацією правоохоронців, «засвітився» — це його зізнання — просто як ложка до обіду: дуже вчасно і доречно. На жаль, уміння прорахувати наслідки своїх дій і фантазій ніколи не були сильною стороною екс-спікера Супрунюка...

Але зараз цікаве інше: в день виходу газети «Крымская правда» прокуратура АРК порушила кримінальну справу про підбурювання до умисного вбивства. У зв’язку з чим Євгену Супрунюку запропонована «добровільна явка на допит» — «у разі» якої прокуратура «гарантує йому дотримання його конституційних прав». Опускаючи питання про те, чи є «недобровільне затримання», навпаки, гарантією недотримання конституційних прав, спробуємо зрозуміти інше: чому досі вся епопея з Євгеном Супрунюком, все, що сьогодні навішується на період його правління (а сам Грач неодноразово стверджував, нібито тієї пори на верхніх поверхах кримського парламенту засів криміналітет, який вершив усі справи в республіці), ніяк не пов’язується з головною діючою фігурою того періоду — прем’єром Анатолієм Франчуком?

Ніколи Супрунюк не став би головою ВР, якби не був по-сімейному близький до дому Франчуків, ніколи б Президент не схвалив би «піднесення» головного пожежника на пост керівника республіки, якби не клопотання та гарантії обох Франчуків. І тільки коли ВР зажадала звіту уряду, внаслідок чого Анатолій Франчук, вже ставши народним депутатом, змушений був дуже неохоче залишити посаду, зірка Супрунюка почала скочуватися вниз. Утім, у його листі є і про це: «Саме тоді один iз найближчих членів сім’ї одного керівника України в різкій формі попередив мене: «Не лізь, куди не треба й не чіпай «Ф», а то побачиш, що з тобою буде...». Франчук знову в’їхав у прем’єрське крісло вже після відставки Супрунюка і на інших плечах... Але це в Криму не публікується, ця тема чомусь нікому не цікава. Хоча саме вона — запорука того, що Євгена Супрунюка шукатимуть довго-довго, але якщо сам він не зробить чергову дурницю — ніколи не знайдуть...

Зустрівшись у понеділок вранці з журналістами, Леонід Грач сказав: «Публікація дуже серйозна. Вважаю, що правоохоронні органи повинні на неї відповісти. Прокуратура абсолютно правильно і оперативно відреагувала. Треба прискорити пошуки Супрунюка, щоб дати йому можливість відповісти — правда це чи блеф».

Кримський спікер повідомив також, що відразу довів до відома Президента, котрий «як людина, звісно, обурився», пообіцявши, що відповідні розпорядження буде віддано відповідним органам.

А кримський прем’єр Сергій Куніцин на своїй прес-конференції скептично зазначив: «Думаю, що Грач не повинен серйозно сприймати ці публікації й ці речі. Тим більше, знаючи Супрунюка...»