Криза як шанс...

Дві третини українців бояться наслідків економічної кризи, але не бачать серйозних причин для того, аби відчути на собі удари кризи. Такого висновку дійшли експерти Інституту ім. Горшеніна, згідно з переданими агентству УНІАН даними опитування, проведеного у рамках програми досліджень «Пульс кризи». Відповідно до опитування, переважна більшість українців заявляють, що економічна ситуація в Україні погіршилася (87,1% респондентів), а 79,3% бояться наслідків економічної кризи. «Проте ці страхи можна назвати фантомними страхами, викликаними переважно повідомленнями засобів масової інформації та істерією, що нагнітається політиками», зауважують в Інституті ім. Горшеніна.

За даними експертів інституту, соціологічні дослідження свідчать, що респонденти не бачать серйозних причин для того, аби відчути на собі удари кризи. Більша половина опитаних заявила, що їхні прибутки не змінилися (55,1%). Для 11,4% респондентів вони навіть збільшилися — незважаючи на кризу. Про зменшення своїх прибутків говорить кожен третій респондент. Лише 16,2% респондентів бояться втратити роботу, 75,7% респондентів стверджують, що не робитимуть продовольчих запасів на випадок кризи.

Соцопитування демонструє, що за час незалежності України у громадян знизився рівень патерналістських очікувань. Вони переважно негативно оцінюють економічну політику уряду (76,2%), проте водночас, як показують паралельні дослідження, не хочуть відставки уряду, оскільки вважають відставку додатковим чинником дестабілізації. Дві третини респондентів не довіряють українським банкам (проте показник тих, хто довіряє національній банківській системі, також доволі високий, як для кризового періоду — 18,6%). Лише 4% опитаних покладаються у кризовій ситуації на державу. 72,8% готові покладатися виключно на власні сили, ще третина — на допомогу рідних і друзів.

КОМЕНТАР

Катерина ОВЧАРЕК, психолог Українського інституту позитивної психотерапії:

— Можна говорити, що криза — один із факторів стресу. Важливою є не сама криза, а реакція людей на стрес, який вона викликає. Загалом в критичних станах психіка людей реагує двояко — в сторону гальмування та в сторону її активізації. Наприклад, візьмемо те, яку ситуацію спричинила паніка навколо долара. Це реакція в бік збудження — те, що ми зараз спостерігаємо в обмінних пунктах. Банкіри говорять, що ріст долара викликала саме паніка і, можливо, ситуація не така й серйозна, але люди на всякий випадок перестраховуються. Паніка передається і ми маємо такі речі. Також можливі ще такі три реакції на стрес. Перша умовно називається «заморозитися». Це реакція апатії, коли людина втрачає сенс життя, вона проявляється в бездіяльності; заморожуються й почуття — аби надалі не дуже травмуватися; різко знижується активність. Тобто відбуваються реакції гальмування. Другий спосіб реагування — «втеча». Ці реакції можуть виражатися в психологічній дії механізму захисту, який називається «витіснення» — людина собі каже, що нічого страшного не відбувається. При цьому вона насправді не оцінує реально ситуацію. Небезпека в тому, що негатив, який людина витісняє із свідомості, може накопичуватися, як снігова куля, і потім ще більше травмувати людину. «Заморожування» та «втеча» — це захисні механізми, які включаються в людині для того, аби за цей час знайти сили, якесь вирішення проблеми, а потім діяти. Третя реакція на стрес — «боротьба». Людина налаштовується на те, що потрібно шукати вихід із ситуації і сприймає кризу, як свого роду шанс. До речі, в китайській мові поняттю «криза» відповідають два ієрогліфи. Перший означає «небезпека», другий — «можливість». У цьому — велика східна мудрість... Отже, є люди, які не переоцінюють негативи кризи, реально оцінюють свої сили та налаштовують себе в критичних ситуаціях на вирішення проблем. Саме вони демонструють здорову реакцію на те, як потрібно діяти. Стрес, який викликають певні події, перевіряє готовність людини діяти в незвичних обставинах, дає людині можливість оцінити те, що відбувається, змінює навіть ставлення до стресу. Тобто стрес також має позитивну дію — він активізує можливості людини, її резерви. В якійсь мірі можна говорити, що до цього часу багато людей жили на автопілоті, і це відбувалося в усьому світі — люди звикли до звичного, розміреного, рутинного середовища. Тепер люди мають можливість активізуватися. Це — правильна реакція. Діяти доведеться в будь-якому випадку, тому що криза поставить перед нами проблему природного відбору — коли виживає сильніший, і, зокрема, сильніший в плані психологічних реакцій — хто справляється зі стресом. Те, що більше 70% українців нині говорять, що покладаються на власні сили, свідчить про зрілу позицію, про те, що відповідальність за майбутнє вони беруть на себе. Звісно, державі потрібно створити умови, бо не все від нас може залежати, але люди можуть оцінити й зрозуміти що залежить саме від них, і зробивши правильний вибір, не втікати від проблеми.