Квітневі тези

Учора повинна була завершитися перша тристороння (Україна, Росія, Німеччина) міжнародна зустріч з питання створення газового консорціуму, призначеного для експлуатації української газотранспортної системи. Однак російська сторона це рандеву проігнорувала і навіть, за свідченням українського МЗС, по офіційних каналах нічого не пояснила. Хоч раніше обіцяла з’явитися... (25 березня віце-прем’єр РФ Віктор Христенко повідомив, що питання про приєднання Німеччини до російсько-українського газотранспортного консорціуму буде розглянуто у другій половині квітня на засіданні тристоронньої робочої групи з питань співпраці у газовій сфері).

Проте Міністерство закордонних справ України не схильне «політизувати і драматизувати» російську відмову. Українська незворушність при цьому дещо контрастує з тональністю реакції німецької сторони, яка погодилася брати участь у цій зустрічі. «Німецьке прислів’я свідчить: не можна носити собаку на полювання», — вказується у коментарі до цієї ситуації, розміщеному на офіційному сайті німецького посольства у Києві. У ньому також пiдкреслюється, що до початку конструктивної роботи на тристоронній основі з питань газового консорціуму Україна і Росія повинні вирішити свої внутрішні питання. Втім, представник посольства нагадав, що цього тижня федеральний канцлер Німеччини Герхард Шредер говоритиме з приводу газотранспортного консорціуму з прем’єр-міністром України Віктором Януковичем у Берліні і з російським президентом Володимиром Путіним — у Санкт-Петербурзі. (За даними посольства, обговорюватимуться як двосторонні відносини, так і питання європейської і світової політики, зокрема ситуація в Іраку, а також політика миру на Близькому Сході).

Тим часом Росія, схоже, зовсім не випадково проігнорувала тристоронню зустріч, на якій належить в принципі домовитися про те, за рахунок кого з числа перших двох «паритетних» учасників буде сформовано німецьку частку. Україна, що передає в управління консорціуму свою багатомільярдну власність, сподівається залишити за собою не менше нiж 50% плюс одна акція. У цьому випадку Росії довелося б «пожертвувати» паритетом. Не хочеться. Адже це не просто слово іншомовного походження, що означає рівні права й обов’язки, але й сотні мільйонів доларів... Ось і з’являється пауза, спрямована на зрив тристоронньої зустрічі, а отже, й на те, щоб його (паритет) утримати будь-якою ціною. Логіка приблизно така: якщо ми не з’явимося, нас почнуть запитувати про причини і впрошувати, що звичайно приводить не тільки до зростання курсу акцій, але й показує всім, «хто в домі (читай: консорціумі) господар». Не випадково той же В. Христенко учора в Москві (без посилань на інших партнерів) заявив, що зустріч експертів з України, Росії та Німеччини з питання створення міжнародного консорціуму може відбутися 21 або 22 квітня у Києві. За його словами, сторони представлять свої пропозиції «стосовно бізнес-моделей функціонування консорціуму». Їхня оцінка, ставить завдання російський прем’єр, повинна завершитися у серпні, після чого буде обрано одну з моделей.

Цілком можливо, що відстрочка тристоронніх переговорів пов’язана ще й з датою завершення роботи над проектом концепції єдиного економічного простору (ЄЕП) Росії, України, Білорусі та Казахстану. За словами Христенка, його підготують до 16 квітня, коли планується провести третє засідання групи «високого рівня» з підготовки цього документа, в якому, як вважає віце-прем’єр, залишається «багато дужок, які характеризують різні погляди і підходи до цієї проблеми». Російський підхід у розумінні Христенка полягає в тому, що формування єдиного економічного простору — «це абсолютно не данина моді, а очевидно об’єктивний процес посилення інтеграції» на території наших країн. За його словами, головним завданням буде створення розширеного економічного простору, на якому буде мінімізовано або зведено до нуля витрати на переміщення товарів, послуг, капіталу і робочої сили між країнами. При цьому знову «прозвучали» умовчання про вимогу України до «розширення простору» ввести вільну торгівлю без обмежень і вилучень та претензії Росiї на створення наднаціональних органів управління «простором», що суперечать Конституції України. Отже, схоже, Росія зможе поступитися «газовим паритетом» тільки в тому випадку, якщо отримає певні політико- економічні компенсації. Наприклад, втягування України в ЄЕП на своїх умовах. Виходячи з цього, сьогодні дуже складно спрогнозувати успіх як чотиристороннім, так і тристороннім квітневим тезам.