Кисень для економіки
Реальні антикризові заходи, спрямовані на відновлення виробництва й робочих місць, в Україні поки що рідкість. Наприклад, мали намір стимулювати будівництво — профінансувати добудування на 70 і більше відсотків завершених об’єктів. Це був би шанс не лише для однієї цієї галузі, а й для інших — від промисловості будматеріалів до металургії, для якої сьогодні надзвичайно важливий внутрішній ринок. На жаль, ці обіцянки віднесені вітром.
Антикризовий прапор в уряду перехопив Нацбанк. Наприкінці минулого тижня він, починаючи з учорашнього дня, знизив із 12 до 11 відсотків річних облікову ставку, що утримувалася з кінця квітня 2008 року. Щоправда, виходить, що цей, нехай і дещо запізнілий, але вельми актуальний і корисний для економіки захід використано не стільки для того, щоб запустити економіку, яка перебуває в глибокій рецесії, скільки внаслідок того, що вона, економіка, вже сама піднімається. Виходить, Нацбанк у нас чомусь соромиться ролі головного фінансово-економічного регулятора, воліє бути всього лише реєстратором або, у крайньому випадку, пропагандистом наших «досягнень» у боротьбі з кризою.
«Проаналізувавши динаміку макроекономічних і монетарних показників у січні — травні 2009 року, прогнозні показники економічного й соціального розвитку України та грошово-кредитного ринку, правління НБУ звертає увагу на появу певних ознак стабілізації на грошово-кредитному ринку», — радує нас Нацбанк своїми спостереженнями. Втім, йому і за це слід вклонитися. Хай там як, а зниження ставки — річ хороша. Адже НБУ відразу ж рекомендував комерційним банкам наслідувати його приклад і оперативно відреагувати на зміни ситуації на грошово-кредитному ринку. Припускається, що комбанки, почувши цей позитивний сигнал, також опустять свої відсоткові ставки щодо активних і пасивних операцій. А сам НБУ повідомив, що з 15 червня вже знизив ставки щодо активних операцій на два відсоткові пункти: щодо кредитів овернайт під забезпечення державними цінними паперами — до 16% річних, без забезпечення — до 18% річних. Якщо аналогічно вчинить і решта банків, то кредити повинні подешевіти, й ними зможе скористатися більше підприємств малого, середнього та великого бізнесу.
Чи можна в результаті очікувати на негайний грошовий дощ і відповідне пожвавлення економіки? На жаль, діло це нешвидке та й, до того ж, іще сприяє зростанню інфляції, яке зараз припинилося. Натомість банкірам, швидше за все, належить серйозно замислитися, перш ніж вони зважаться на зниження відсоткових ставок. Зараз головне їхнє завдання — повернути вкладників. Кажуть, цей процес уже пішов, і притік депозитів у банках за останні два місяці перевищує їхній відтік. Утім, конкретних цифр поки що не квапляться називати. Схоже, вкладники ще не повністю повернулися в лоно довірчого ставлення до банків. Тож останнім має бути вибір: знижувати ставки щодо кредитів чи, навпаки, — підвищувати щодо депозитів, оскільки зробити і те й інше одночасно просто неможливо. Тому не виключено, що сигнал Нацбанку буде почутий не відразу і не швидко. І доки банки не залучать достатньої кількості депозитів, не лише на здешевлення позикових ресурсів, а й узагалі на поновлення кредитування економіки особливо розраховувати не доводиться.
Тим часом бізнес усе активніше вимагає допомоги держави. Зрештою, звучить й інша позиція. Мовляв, треба, щоб ринок сам оцінив конкурентоспроможність підприємств і примусив слабких піти. Зокрема, таку думку днями озвучила директорка Фонду «Ефективне Управління» (група СКМ) Наталя Ізосимова. Її підтримала народний депутат Ірина Акімова. Вона вважає, що «прагнення виправити недосконалість ринку здатне призвести до ще більших викривлень конкуренції». «У результаті, — зауважує вона, — добрі наміри приносять вигоду вузькому колу зацікавлених осіб на шкоду економіці й суспільству в цілому...». Така «альтруїстична» позиція людей, що належать до найбільшої фінансово-промислової групи, безумовно, приваблює. Однак може свідчити або ж про великий і поки що не використаний шар «подшкірного жиру», або ж про реальну близькість до влади.
А ось голова Харківської обласної держадміністрації Арсен Аваков і голова Донецької облради Анатолій Близнюк висловлюються на користь державної підтримки. На їхньому боці й директор великої компанії Smart Group Олексій Кузнєцов. На його думку, в кризові періоди держава мусить за необхідності підтримувати здорові й конкурентоспроможні підприємства та галузі, «позаяк у багатьох випадках це єдиний спосіб не допустити ще більшого розростання кризи».
Здається, захід, здійснений Нацбанком, буде схвалено усіма сторонами цієї суперечки, оскільки все-таки спрямований на підтримку бізнесу. Але деякі банкіри, з якими розмовляв «День», зазначають, що він не буде ефективним доти, доки свої «п’ять копійок» у підтримку реального сектору не вкладе й уряд, ослабивши на бізнес фіскальний тиск.
