Київ та Бухарест домовляються про воєнну довіру

Україна та Румунія хочуть домовитися між собою про запровадження додаткових заходів довіри у військовій сфері. Це визнав начальник департаменту оборонної політики міністерства національної оборони Румунії Іон Мирче Плингу, який відвідав Київ 18 травня. Але поки що погляди двох сусідніх країн на деталі нової ініціативи різняться.

Переговори між Києвом та Бухарестом про військову довіру тривають вже певний час. Коротко кажучи, йдеться про запровадження певних процедур контролю за діяльністю військових частин армій двох країн у прикордонних районах. Проте якою має бути ширина такої смуги довіри? При зустрічі з журналістами в Києві начальник департаменту оборонної політики армії Румунії Іон Мирче Плингу уникнув прямої відповіді на це запитання:

«Керівні документи України та Румунії з питань безпеки підтверджують те, що наші країни не вважають, що з боку сусідів може проявлятися якась загроза. І з цієї точки зору ми можемо сказати, що не існує якоїсь недовіри один до одного. Військові ж, як відомо, працюють на протидію гіпотетичній загрозі. І цей фактор гіпотетичної загрози вимірюється у відповідних цифрах. Відтак усі показники мають бути визначені військовими експертами. І я вважаю, що військові фахівці знайдуть цифри, що задовольнять обидві сторони».

У свою чергу, посадові особи Міноборони України, обізнані з цими тонкощами, так само уникали конкретики, посилаючись на те, що переговорний процес ще триває. Хоча один з військових експертів визнав: «При розробці заходів військової довіри у взаєминах з Румунією ми не збираємось винаходити велосипед. Такі процедури вже діють між Україною та її іншою сусідкою — Угорщиною».

Як відомо, ширина українсько-угорської смуги довіри становить близько 120 кілометрів у кожний бік від кордону. Будь-яка військова активність у такій зоні повинна супроводжуватись завчасним попередженням сусідів, бути підкріплена можливістю перевірок. Така процедура транспарентності знімає будь-які сумніви щодо того, що хтось там раптом плекає якісь підступні наміри. Румунська сторона, як натякають експерти, поки що дотримується позиції, що 120 кілометрів — це забагато. І цілком можна було задовольнитись значно вужчою смугою довіри. Звісно: чим менша зона — тим менша кількість військових частин підпаде під контроль. Можливо, Бухарест керується й іншими аргументами — але це покрито завісою переговорів. Не виключено, що досягненню компромісу сприятиме очікуваний найближчим часом візит в Україну президента Румунії.