Леонід КРАВЧУК: «Президент повинен боятися не імпічменту, а реакції народу...»

В суботу відбудеться установчий з'їзд Форуму Леоніда Кравчука «Об'єднаймо Україну». На з'їзді буде затверджено статут, програму Форуму. А також буде прийняте звернення до українського народу, де буде викладене бачення учасниками Форуму сучасної економічної і політичної ситуації, пропозиції виходів із цієї ситуації, окреслення напрямів можливої співпраці між політичними силами з одного боку і громадськими організаціями з іншого. Про це повідомив учора на зустрічі з представниками декількох українських пресових видань голова Форуму, лідер фракції СДПУ(О) Леонід Кравчук. Звичайно ж, кореспонденти поставили Леоніду Макаровичу і ряд інших запитань. Передовсім про розвиток та можливі наслідки політичної кризи.

— Партії, які підтримують ваш Форум, можуть створити блок — наприклад, блок Кравчука?

— Можуть. Але як він буде називатися, будуть вирішувати партії на з'їзді. Завдання, які ми поставили перед собою, дійсно амбіційні. І вони вимагають від нас мати політичне представництво в парламенті. Але ми ставимо завдання співпрацювати з усіма фракціями: і опозиційними, і провладними. Тому що інакше вийде, що ми закликаємо до об'єднання України, а самі поділили парламент на більшість і опозицію.

— До якого варіанту участі в парламентських виборах ви зараз більше схиляєтеся — на чолі власного блоку, куди ввійдуть партії, що підтримають ваш Форум, чи все-таки у складі партійного списку СДПУО)?

— Зважаючи на аналіз поточної ситуації, на результати соціологічних досліджень, я вважаю, що потрібно створити блок Кравчука. До цього ж схиляються і мої колеги. Не хочу зараз говорити, які партії туди можуть увійти. Я зараз вивчаю думку моїх друзів, колег, ми проводимо серйозний аналіз по всіх регіонах, підключили соціологічні служби.

— Вашому можливому блоку уже прогнозують конкурентний результат на виборах. Чи не боїтеся ви, що під вашою егідою в парламент потраплять «непрохідні» за інших умов фігури? Тобто як буде формуватися список вашого блоку?

— Список буде формуватися з побажаннями партій, які ввійдуть до блоку. Я не бачу у цих партіях якихось таких людей, які вже так себе скомпрометували, що вони загалом не можуть бути в списку. Зараз на багатьох людях висить якийсь компромат, який довести неможливо. Я не думаю, що для нас це буде основна проблема. Звичайно, янголів ми не наберемо — де ж їх шукати? Найголовніші принципи, якими я особисто буду керуватися при затвердженні списку — це, по-перше, здатність професійно виконувати свої обов'язки в парламенті. По-друге — кримінально-моральна чистота.

— Учора Президент, виступаючи у Верховній Раді, заявив, що в Україні відбувається змова деяких політичних сил по впровадженню сценарію «руйнації влади». До цього плану, на думку Ющенка, долучилися дехто з Майдану і дехто з тих, хто хотів його розігнати. Раніше про існування антипрезидентського пулу заявляв і лідер фракції «Наша Україна» Мартиненко. А ви — «змовник»?

— Мені казали журналісти після мого оприлюднення розмови з Березовським, що це все схоже на якийсь план. І запитували, чи не став я однією з ланок цього плану. Я можу вам відверто сказати: мені ніхто не телефонував, ніхто зі мною не зустрічався. Після моєї розмови з Березовським я зрозумів, що мені не можна тримати її у таємниці. Я не ставив перед собою завдання організовувати імпічмент. Тобто я не став ланкою змови, і навіть не відчув, що така змова взагалі існує.

А загалом мене тривожать такі гучні і не підкріплені конкретними фактами заяви посадових осіб, як президентська заява в парламенті. Тим більш що часто такі заяви робляться без прогнозу на їх можливу реакцію — і в Україні і за її межами. Це лише підтверджує мою думку, що Президент ще й досі відчуває себе часткою опозиції, ще й досі знаходиться в стані боротьби. Президенту не треба боятися переворотів і не треба боятися імпічментів. Йому треба боятися реакції народу. Якщо економіка буде й надалі падати, ціни — рости, то щоб не сталося так, що народ, вже відчувши свою силу, сам прийде до влади і скаже: «А ну злазьте, хлопці, з коней».

До речі, я вчора з Ющенком спілкувався дві години. Це була наша перша серйозна розмова з часів його президентства. Він сам зателефонував мені додому. І ми з ним обговорили всі проблеми, які стосуються розвитку України. Ющенко почав розмову з того, що він також прихильник думки, що треба шукати шляхи порозуміння. Потім ми окреслили ряд питань — внутрішньої політики, економіки. Потім торкнулись больових точок у взаєминах нової влади з представниками старої: переслідування, корупція, порушення законів. Ми домовилися, що Президент доручить комусь із тих людей, яким він найбільше довіряє, щоб ця людина зустрілася зі мною і склала перелік проблем, які потрібно вирішувати для злагоди, для порозуміння, для конструктивної співпраці з владою, якою має бути участь опозиції у вирішенні важливих для народу проблем, а також наші пропозиції з вирішення цих питань. І коли ми прощалися, він першим сказав: «Я вважаю, що розмова була корисною і конструктивною». І я щиро це підтвердив.

Президент до липня розчинявся у своїй команді. І я йому сказав про це. Що складається відчуття, що він залежить від команди. Сказав також, що з липня я відчув, що він починає поступово нарощувати своє лідерство. І його рішення про відставку уряду було хай і не зовсім логічним, але все ж кроком у напрямку до самостійності. І якщо він ще не призначить міністрами бізнесменів, то це буде означати, що він стає лідером.

— А на вчорашньому голосуванні по прем'єру, на вашу думку, що не спрацювало?

— Не вистачило організації. Вони могли легко знайти необхідні три голоси. Тим більше, що п'ять депутатів, які б голосували «за», в той день кудись поїхали. До речі, один із претендентів на посаду міністра теж кудись поїхав. Чим відрізнялася стара влада, в якій я працював? Аби таке сталося з кимось тоді, цієї людини не було б вже ніде. Він на другий же день позбувся б усіх своїх посад.

Друге голосування по Єханурову, я переконаний, буде позитивним. Тепер уже звезуть усіх. Але наша фракція голосувати знову не буде. Не тому, що Єхануров нас не влаштовує, а тому що у нас принцип — не голосувати за владу. Бо ми не маємо важелів впливу на неї.

— Держсекретар Рибачук вчора також заявив, що голосування по прем'єру було першим, коли гроші платили депутатам за те, щоб вони голосували «проти». І відповідаючи на запитання, хто ж платив, він відповів: «Всі показують на есдеків». Ви особисто кому платили?

— Я знаю Рибачука давно. Він дуже цікава людина. В його висловлюваннях нема жодних рамок, логіки і жодної відповідальності за свої слова. Для чого соціал-демократам було платити за те, щоб депутати голосували «проти»? Та нам байдуже було, затвердять Єханурова чи ні...

Я чув, наприклад, що комуністам обіцяли страшні гроші за голосування. І що Юлія Володимирівна комусь обіцяла гроші, щоб не голосували. Я їй вчора зателефонував і запитав, чи це правда? Вона сказала, що в неї зараз, по-перше, грошей немає. А по-друге, що вона не знає, як це робити.

— А ви з Юлією Володимирівною зараз часто спілкуєтесь?

— Я з усіма спілкуюсь. За час її прем'єрства і після звільнення разів п'ять. Навіть один раз обідали разом — перед голосуванням по СОТ. Мені дуже сподобалося.

— На вашу думку, як тепер буде розвиватися політична криза?

— Я вірю, що в четвер Єханурова все-таки затвердять прем'єром. Але не вірю, що після усіх розбратів, після цієї розхристаної влади, щось зміниться на краще. Я Президенту вчора сказав: якщо ви не ліквідуєте трьох центрів влади, управлінський бедлам буде продовжуватися. Навіть ідеальний прем'єр, спокійний, не зможе довго терпіти, коли якийсь чиновник буде дзвонити прямо міністрові і вказувати, що робити, посилаючись на бажання Президента. В такому Кабінеті мало який прем'єр зможе нормально керувати...