Леонід ШМУЦ: «Везіння – везінням, однак і майстерність не на останньому місці»

Для цього в їхнього нового тренера Бори Мілутіновича було зовсім небагато часу. Однак цей безумовно незвичайний і талановитий наставник (до цього він успішно працював із трьома різними збірними на трьох попередніх чемпіонатах) створив висококласну команду. Проте матч цей, природно, не став бенефісом однієї збірної. Іспанці, бажаннi довести, що вони й на рівні збірних здатні домагатися високих результатів, як і в клубних європейських турнірах, приїхали у Францію сповнені амбіцій. Мабуть, у них давно не було такого збалансованого й сильного складу, здатного вирішити на цьому чемпіонаті найскладніші задачі. І все ж таки їм довелося скуштувати гіркоту поразки уже в стартовому матчі. Причому, як мені здається, перемога нігерійців обумовлювалася не лише збігом сприятливих обставин, а ще й перевагою тактично-стратегічного плану гри Мілутіновича над дещо консервативною побудовою Хав’ера Клементе, який не запропонував суперникам ніяких оригінальних рішень. Звичайно ж, у нелогічно пропущеному другому м’ячі можна звинувачувати досвідченого 36-річного іспанського воротаря Субісаррету, та занадто вже високим було нервове напруження цього матчу. У інших же випадках він діяв цілком чітко й грамотно.

Однак, іще раз нагадаю, що для обох суперників це був лише стартовий матч і вони безумовно не вичерпали весь свій потенціал.

I