«Локомотив», який пішов
У Ярославській області під час вильоту з летовища «Туношна» розбився літак Як-42, в якому летіла хокейна команда «Локомотив». З 45 чоловік, які перебували на борту, — 37 членів хокейного клубу і 8 членів екіпажу — вижили двоє. Це бортінженер Олександр Сизов і нападаючий «Локомотиву» Олександр Галімов. Як повідомляє Бі-бі-сі, стан хокеїста оцінюється як украй важкий: у нього опік 90% тіла та дихальних шляхів, а також удар лівої легені та нирок. У бортінженера 15% опіків і перелом стегна. За життя тих, хто вижив, борються найкращі медики Росії. Їх доставлено до Москви.
«Це шок для всієї країни, як це зазвичай трапляється. Але тут ще й додатковий момент — на борту перебував основний склад улюбленої в Ярославлі, та й у всій Росії команди, яка була одним із найбільш успішних клубів країни», — заявив президент Росії Дмитро Медведєв, який побував на місці трагедії. Він також закликав відродити потенціал команди і не дати їй «загинути».
Президент Міжнародної федерації хокею з шайбою Рене Фазель назвав катастрофу «найсумнішим днем у історії спорту». А Континентальна хокейна ліга (КХЛ) оголосила про перенесення матчів через трагедію, яка трапилася під Ярославлем. Заходи вшанування пам’яті загиблих проходять практично в усьому світі.
Губернатор Ярославської області Сергій Вахруков, слова якого наводить NEWS.ru, розповів, що вже «велика кількість клубів висловила бажання допомогти ярославському «Локомотиву». Понад 30 гравців готові перейти до цієї команди. У КХЛ грає дуже багато ярославців, і вони готові повернутися до ярославського клубу», — заявив він.
Нещодавно стало відомо, що один гравець «Локомотива» — нападаючий Максим Зюзякін не полетів із командою на свій перший матч регулярного чемпіонату Континентальної хокейної ліги до Білорусі. «Тренер Петро Воробйов вирішив, що в Мінську я все одно на лід не вийду і буде краще, якщо я відразу ж відправлюся до Москви підтримати молодіжну збірну. Мені сказали, що я не лечу, буквально вчора ввечері», — розповів Максим Life News. Не було на борту й фінського тренера воротарів «Локо» Йорми Валтонена.
Тим часом, слідство розглядає три версії можливої причини катастрофи літака, який упав відразу ж після злету. Це збій техніки, помилка пілотів і заправка неякісним пальним. Раніше однією з версій було те, що літак зачепив опору ЛЕП, після чого й упав.
Ярославський «Локо» вважався одним з найкращих хокейних клубів Росії. Тричі він вигравав національну першість — 1997 р., 2002 і 2003 рр. У команді, окрім основного складу грали представники збірних Чехії, Словаччини, Швеції, Німеччини, Білорусі та Латвії. Захищали кольори «Локомотиву» і три українці — Олександр В’юхін, Данило Собченко, Віталій Аникєєнко. Хлопці також опинилися на борту злощасного рейсу. Загиблі спортсмени мали паспорти і громадян України і Російської Федерації. Двоє з них — Собченко і Аникєєнко вихованці київської хокейної школи «Крижинка». «День» зв’язався з тренерами школи й попрохав їх розповісти про хлопців.
В’ячеслав ЛИПЕХА, тренер дитячої спортивної школи «Крижинка», тренував Віталія Аникеєнка:
— Віталик прийшов до нашої групи пізніше за всіх — всі були 1986, а він — 1987. Але завдяки природним даним і дисципліні, він почав прогресувати і в спортивному плані виглядав кращим, ніж решта хлопців. У 12 років він вступив до інтернату хокейного клубу «Локомотиву» і переїхав до Ярославля. У такому віці це для дитини психологічно дуже непросто. Проте Віталій усе це пройшов і потрапив до основного складу, грав за молодіжну збірну Росії з хлопцями, які на два роки були старшими за нього й став із ними срібним призером чемпіонату. У 22 роки він став срібним призером чемпіонату Континентальної ліги. У 23 — те ж саме. Цього року він став бронзовим призером національного чемпіонату Росії. Він був вихованим і працелюбним хлопцем.
Іван БЕНЕВЕЛЬСЬКИЙ, тренер дитячої спортивної школи «Крижинка», тренував Данила Собченка:
— Данило був добродушним і вихованим хлопцем. У мене він тренувався недовго — два роки, після чого виїхав до Ярославля. Він став чемпіоном світу, щоправда, за Росію — взимку вони виграли чемпіонат світу-2011 (обігравши збірну Канади з рахунком 5:3. — Авт.). Він там грав у першій п’ятірці. У такому віці до нього придивилася Сан-Хосе Шаркс. Наскільки я знаю, у нього був вибір: їхати до НХЛ чи залишитися в Ярославлі. Данило вибрав останнє.
Євген АЛИПОВ, тренер дитячої спортивної школи «Крижинка», знав Олександра В’юхіна:
— Олександр В’юхін був випускником факультету фізичного виховання. Коли я грав за «Динамо» Харків, його запросили в 15-річному віці грати за цю команду. Коли йому було 17 років, а в нас була проблема з воротарями, він став у воротях команди майстрів — «Динамо» Харків. Пізніше ми перейшли до «Сокола» й він теж став виступати за нього. Після цього він продовжив грати в Новосибірську, Омську.
Редакція «Дня» приєднується до всіх співчуттів і глибоко сумує через цю гірку втрату.
