Лужков і Самаранч лишилися задоволені один одним
Правда, як повідомили в штабі української делегації, тут багато чекають від виступу легкоатлетів і плавців, але поки що, тільки чекають. Втім, такий стан справ можна було передбачити — дуже вже багато позакривалося або животіють у нашій країні ДЮСШ. Де тут чемпіонам взятися?
Поки юні змагаються, і дорослі дядьки не нудьгують. Так, з легкої руки мера столиці Юрія Лужкова в Лужниках цими днями відбулося урочисте відкриття пам'ятної дошки з рельєфом президента МОК Хуана Антоніо Самаранча. За якісь особливі заслуги перед Москвою, кажуть. Проте, почесний гість Всесвітніх юнацьких ігор не залишився в боргу і «повісив» привселюдно на шию градоначальника Олімпійський орден. За якісь особливі заслуги перед МОК, кажуть.
Так, не втомлюєшся дивуватися нестримній енергії шановного Юрія Михайловича, котрий і з ногою в гіпсі у цирку на трапеції може погойдатися, і в Севастополі на мітингу виступити, мовляв, славу нашу не віддамо... Одним словом, увесь час, щось відкриває, передає, підіймає.
Втім, це в мені вже говорить чорна заздрість. Потрібно Лужкову віддати належне — зумів він й ігри організувати, й олімпійське село на південному заході Москви спорудити. Причому, такі хороми звести (знавці стверджують, що після закінчення стартів все піде з молотка за шалену «зелень»), що пересічному міністрові в них не соромно в'їхати.
А віддача вже помітна — щодня юні атлети Росії завойовують гору медалей різного гатунку, показуючи високу майстерність і вагомі результати. А раз так, то не шкода й дві пам'ятні дошки до чогось причепити.
