Мадам Жирардо
Легендарна французька актриса вперше приїхала до Києва і відразу ж закохалася
25—26 травня у рамках театрального фестивалю «Київ Травневий» у Театрі ім. Франка у виставі Роберто Атаїда «Мадам Маргерит» київські глядачі побачать знамениту французьку актрису Анні Жирардо.
У Києві Жирардо вперше. До цього вона неодноразово відвідувала Росію. Проте стосунки з журналістами не складалися: французьку делікатність мадам Жирардо бентежила російська прямолінійність. Так, в останній приїзд до Сочi на «Кінотавр» Анні майже образилася на журналістів, які ставили некоректні запитання на зразок «Скільки вам років?» та «Скільки чоловіків було у вашому житті?».
Київська прес-конференція пройшла у звичайній, майже домашній атмосфері. Жирардо із задоволенням розповідала про творчість, взаємини з Вісконті та Лелюшем, робила компліменти господарям («Я просто закохалася у Київ. Справжня європейська столиця!»).
Анні неохоче згадує про «італійський період» (час спільного життя з Ренато Сальваторе — партнером по фільму «Рокко та його брати»), зате із захопленням говорить про виставу, яку привезла на суд київських глядачів: «Вона принесла мені світову популярність».
Вона, як і раніше, палить декілька пачок «Житан» на день, майже не користується косметикою, не вдається до послуг пластичної хірургії — через зморшки її обличчя нагадує карту. Але як тільки актриса починає говорити, воно вмить перетворюється — і ти розумієш: у неї реально закохатися і досі. І руки! Вони літають над столом, як великі білі птахи, — дуже красиво, але важко фотографувати.
Жирардо стверджує, що тільки тепер вона по-справжньому вільна і по-справжньому щаслива. «Щастя таке крихке. Треба намагатися бути щасливою. Треба бути легкою людиною і йти без нічого. Є біль, але треба мати прозору душу, відкинути всіляке зло, щоб не було низькості в душі». Наталя ВЛАЩЕНКО, спеціально для «Дня»
ДОВІДКА «Дня»
Аннi Жирардо навчалася у театральному інституті при «Комеді Франсез». Після двох років навчання не зіграла жодної ролі. Саме тоді Жан Кокто запропонував їй зіграти у своїй п’єсі «Пишуча машинка». Однокурсники лихословили: «Жирардо — субретка. Безглуздо давати їй драматичну роль». Деякі так і досі вважають. Для Анні ця робота стала справжньою подією: вона почала отримувати масу пропозицій у театрі та кіно, знімалася з Жаном Габеном.
Після її дебюту у Кокто актрисі запропонували зіграти в п’єсі Уїльяма Гібсона «Двоє на гойдалках». Партнером був Жан Маре, а режисером — Лукіно Вісконті. А потім Вісконті запросив її у картину «Рокко та його брати», де вона чудово зіграла Надю. У той же час режисери «нової хвилі», авангардисти Жан Люк Годар, Ален Рене, Луї Малль, Франсуа Трюффо Жирардо не знімали. «Я дуже жалкую про це, — скаже вона пізніше. — Не можу цього пояснити. Я не стала частиною їхнього світу. Вони знайшли своїх муз. Звичайно, я ображалася. Але не переживала почуття ревнощів. Режисер вільний у виборі своїх героїв і героїнь».
«Новою хвилею» Жирардо став Клод Лелюш. У них навіть був роман під час зйомок фільму «Жити, щоб жити». У інтерв’ю Ельдару Рязанову вона назве його «чарівним принцем, який розбудив сплячу красуню».
Анні Жирардо виповниться 70 років. На рахунку актриси понад сто зіграних ролей у кіно й театрі. Актриса була удостоєна першої вищої нагороди французької академії кіномистецтва «Сезар», потім її відзначили другим «Сезаром» за фільм «Лікар Франсуаза Гайянд». Один із останніх фільмів — «Піаністка» — відзначено трьома вищими нагородами Каннського кінофестивалю.
