Маленький страйк і велика проблема бізнесу

Учора в Україні відбулася неординарна і навіть виняткова в рамках цивілізованого світу подія. «Українська біржа» на одну годину припинила торги на знак протесту проти закону про депозитарну систему, ухваленого парламентом ще 6 липня. Відповідне рішення прийняла напередодні біржова рада, підтримана більшістю учасників торгів.

Нагадаємо, що відповідно до цього закону в Україні створюється єдина централізована депозитарна система, єдиний центральний депозитарій і єдиний центральний розрахунковий центр. Перші кілька років вони офіційно будуть підконтрольні державі і Нацбанкові. Документ був направлений на підпис Президентові 7 вересня, і тепер на нього чиниться певний тиск, аби не допустити набуття законом чинності.

За словами голови правління «Української біржі» Олега Ткаченка, ринок не зможе працювати за встановленими цим законом правилам. Однією з принципових помилок закону, на думку біржовика, є те, що «на кошти НБУ фактично створюється монополіст не лише з розрахунків, а й з клірингу», а це означає, що структура-монополіст перебирає на себе і послуги центрального контрагента. «Я, наприклад, не чув, аби хтось із представників ринку просив про це», — зазначив Ткаченко.

Але в закону є і впливові захисники. Національна комісія з цінних паперів і фондового ринку (НКЦПФР) загрожує біржі санкціями. У повідомленні комісії зазначається, що регулювальник ухвалив таке рішення у зв’язку з численними зверненнями учасників ринку цінних паперів і їхньою стурбованістю (за радянських часів казали: «у зв’язку з побажаннями трудящих»). «Такі дії окремих фондових майданчиків, — підводить комісія теоретичну базу під свої погрози, — можуть викликати зниження довіри до вітчизняних фондових бірж... створити певні труднощі для інвесторів і негативно вплинути на стан інвестиційної привабливості вітчизняного фондового ринку загалом».

Тим часом члени біржової (а тепер ще й страйкової) ради УБ сподіваються, що призупинення торгів приверне увагу Президента України до негативних наслідків, які виникнуть для інвестиційного клімату країни у зв’язку з прийняттям нинішньої редакції цього закону.

Цікаво, що в парламенті документ проходив зовсім не гладко. Після 6 липня вже схвалений у цілому закон довелося розглядати ще раз, оскільки в процесі голосування віце-спікер Адам Мартинюк, що головував на засіданні, обірвав спробу голови Ради НБУ Ігоря Прасолова, який представляв документ, внести кілька сторінок правок, і поставив на голосування неправлений текст. Неточності довелося усувати пізніше, але тепер інша сторона, яку представляв народний депутат Станіслав Аржевітін, виступила проти. «Це фактично нова редакція законопроекту, а не неточності і неузгодженості», — заявив Аржевітін. І поправки не пройшли.

Ветувати закон закликали провідні фондові біржі, міжнародні фінансові організації, а також міжнародні платіжні системи. Асоціація «Українські фондові торговці» і Незалежна асоціація банків України (кажуть, що вона наближена до НБУ) створення централізованої депозитарної системи і сам закон підтримали, а рішення про призупинення торгів критикували. Про що ж свідчать події в нашому «біржовому домі», де вже не перший рік не можуть дійти консенсусу? Як видається, найприкріше, що виявилося в цій ситуації, — це невміння і навіть небажання влади вести діалог із бізнесом і дослухатися до його думки.