Малі жертви

Учора Держкомстат оприлюднив вельми неприємне для української економіки число. Період із січня по серпень країна закінчила з від’ємним сальдо зовнішньої торгівлі. Воно становило $372,2 мільйона, тоді як на ту саму дату минулого року це сальдо було позитивним ($2958,4 млн.). Це означає, що в нашій промисловості тривають процеси гальмування, а ресурси країни дедалі більше спрямовуються на проїдання. Причому споживач фінансує не власного, а чужого виробника. І не випадково Президент Віктор Ющенко останнім часом так багато говорив про вступ до СОТ, аж навіть до «політики малих жертв» у парламенті, спрямованої на те, щоб добитися прийняття хоч би частини ще нерозглянутих законів, необхідних для вступу України до цієї організації, що забезпечує своїм членам безперешкодний доступ на ринки більшості розвинених країн світу. Президент наголошував на необхідності реалізувати найближчим часом усі необхідні заходи для адаптації української економіки в СОТ.

Але термін «малі жертви» наштовхує і на думку про жертви великі. Згідно з даними, які час від часу озвучують вітчизняні ЗМІ, Україні залишилося до вступу в СОТ зовсім нічого. І навіть Президент заявляв, що така можливість для країни є ще цього року. У цьому випадку ми зможемо випередити Росію, і не вона, а ми їй висуватимемо умови. Але всіх непокоїть, а не чи підемо ми у зв’язку з відомими проблемами з енергоносіями також і на великі жертви? Схоже, деякі підсумки перших виїздів за кордон і прем’єр-міністра Юрія Єханурова, i секретаря РНБОУ Анатолія Кінаха можна тлумачити саме так. Пригадаймо, яку різку реакцію викликала в керівника Секретаріату Президента Олега Рибачука інформація про нібито наявну домовленість із Росією про гальмування процесу розгляду законів, необхідних для вступу України до Світової організації торгівлі, в обмін на збереження цін на газ. «Ключове слово тут — чутки. Спитайте Єханурова. Я не вірю в таку версію, якщо ви хочете, моя особиста думка, не як голови Секретаріату, а просто людини, — заявив Рибачук і додав: — це плітки. Пліток буде багато про те, хто першим вступить до СОТ. Я не вірю, що це було, я точно знаю, що цього не було».

Тим часом Юрій Іванович не приховував, що Україна збирається враховувати інтереси РФ при вступі до СОТ. Прем’єр зазначив, що Росія також активно працює над підготовкою до вступу в СОТ, і, на думку експертів, може бути готова до цього в кінці першого кварталу майбутнього року. «Звісно, Україні хочеться бути там раніше, однак при цьому ми обов’язково вестимемо переговорний процес із Росією», — сказав прем’єр.

Бліц-візит нового секретаря Ради національної безпеки й оборони України Анатолія Кінаха до Москви також мав на порядку денному торгово-економічні відносини. Причому «жертовність» із боку України нібито навіть посилилася. Синхронізований вступ двох країн до Світової організації торгівлі, як повідомила прес-служба РНБО за підсумками цього візиту, буде... одним із пріоритетів плану спільної роботи Ради національної безпеки й оборони України та Ради безпеки Росії.

Що ми отримаємо за виявлену стриманість? Старі ціни на газ? Але про це ніхто нічого не говорить. Лише експерти окриляють українців тим, що старі ціни — це погано, оскільки розбещують промисловість і житлово-комунальне господарство та не стимулюють використовувати енергоємні технології. Однак для влади нові ціни на енергоносії, якщо не відкласти їх введення хоч би на якийсь час, можуть обернутися великою проблемою на виборах. Тому багато експертів не відкидають можливості підкилимових домовленостей, розмінною монетою в яких буде просування України до СОТ. Утім, офіційних сигналів на цю тему ще не надходило. А секретар РНБО, розтлумачуючи свою позицію щодо «московського синхрону», учора роз’яснив «Дню», що Україна та Росія збираються проводити взаємні консультації й узгоджувати окремі проблеми на шляху до СОТ, зважаючи на «сполученість» економік двох країн. За його словами, це експертна робота, що базується на принципі: хай би яка країна вступила до СОТ першою, вона не чинитиме іншій перешкод, а прагнутиме знімати штучні митні, прикордонні й інші бар’єри. У Москві були й інші домовленості, спрямовані в кінцевому результаті на розвиток двосторонньої торгівлі. І це, безумовно, в рамках наших національних інтересів. Нагадаємо, що український експорт до Російської Федерації становить 21,2% від загального обсягу нашого експорту, тоді як найбільші імпортні надходження в Україну також ідуть до нас із Росії та досягають 36%. Інше запитання: чи є це достатньою підставою для того, щоб пом’якшувати принципові позиції як щодо вступу до СОТ, так і в таких складних питаннях взаємних відносин, як проблема перебування російського Чорноморського флоту в Криму, делімітація кордонів, остаточний розділ колишніх радянських активів? Чи треба проводити з усіх цих питань так званий перехресний торг, поступаючись в одному та виграючи в іншому? З відповіддю на це запитання мали б визначитися законодавці... Але зрозуміло, що політики жертв вони, звісно, не схвалять.

Утім, чи може про них (жертв), зокрема з питання про вступ до СОТ, взагалі йтися? Обізнана людина — екс-перший заступник міністра економіки, а нині доцент Національного торгово-економічного університету Валерій П’ятницький пояснив у коментарі для «Дня», що практично неможливо координувати й об’єднати, а тим паче синхронізувати два процеси вступу до СОТ, що йдуть різними шляхами вже протягом тривалого часу. «Ми вже дуже далеко зайшли в переговорному процесі», — вважає П’ятницький, — і мені дуже важко уявити, що хтось може його припинити. Тим більше, що для цього знадобилося б переглянути підсумки всіх уже завершених переговорів із третіми країнами (і Росія, і Україна підписали вже понад три десятки протоколів)». А завдання синхронізувати час вступу до СОТ також, на думку П’ятницького, дуже сумнівне — терміни визначають країни-члени СОТ, а не кандидати. Критерій — це готовність. На думку експерта, цього року, ні ми, ні Росія вступити до СОТ не встигнемо. Для України, на його думку, реальною датою може бути 2007 рік, і лише в тому випадку, якщо підготовчу роботу вестимуть планомірно та професійно. Більш успішному просуванню заважає політичний цикл, у якому зараз перебуває Україна, вважає фахівець. А в росіян його немає, тому вони можуть нас навіть і обігнати. «Для 2006 року в них більше шансів», — вважає П’ятницький. Експерт не вважає можливим обмін поступками за схемою «СОТ на газ», оскільки «для росіян газовий або взагалі енергетичний бізнес — це просто бізнес». Тим паче, що тепер швидше нам треба просити Росію затриматися з вступом до цієї організації, вважає колишній керівник цього напряму діяльності в Мінекономіки України.