«Малувато буде»

Подавши на друге читання підкоректований проект бюджету-2004, уряд відразу ж розгорнув PR- компанію, спрямовану на те, щоб довести його збільшену соціальність. І це можна тільки вітати, особливо у зв’язку з тим, що зробити це (підвищити, а також і довести) не так уже й просто. Як відомо, уряд ніби проігнорував закладену в закон про бюджет- 2003 норму про підвищення мінімальної зарплати до 237 гривень (з 1 грудня 2003 року) і пропонує підняти її тільки до 205 гривень (з 1 січня 2004 року) з відновленням, починаючи з 1 березня 2004 року, міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці працівників бюджетної сфери. Словом, уявляється, що в цьому питанні уряд робить якийсь крок убік від рішення одного з найпроблемніших соціальних питань.

Тим часом на вчорашній прес- конференції в Мінфіні заступник міністра Анатолій Мярковський узявся доводити зворотне і перерахував велику кількість бюджетних статей, у яких витрати на соціальні потреби та соціальний захист зростають. Як узагальнюючий аргумент у цьому напрямі було навіть названо цифру (52%), яка дає уявлення про соціальну складову бюджету. У принципі її цілком можна зарахувати до ак тиву уряду, який за один рік здійснює і пенсійну, і податкову реформи. Ось тільки як бути з найменш захищеними громадянами країни, яким згідно з законом було обіцяно підвищити мінімум зарплати з 1 грудня і до 237 гривень, а замість цього вони отримають 205 і з 1 січня наступного року? І чому в уряду не вистачило «соціальної спрямованості» саме на цю статтю? Виразної відповіді на це запитання «День» від заступника міністра не отримав. Певну ясність вніс радник першого віце-прем’єр- міністра та міністра фінансів Анатолій Лук’яненко. За його словами, тим, хто отримує зарплатний мінімум і готовий дорікати уряду і Мінфіну, слід би зробити вибір між більшим, але реально не отриманим підвищенням, і реальним. «Мало хто вибере борги», — сказав «Дню» радник другої особи в уряді. Але з цим можна посперечатися, тим більше, що нинішнім бюджетом уряд всіляко демонструє свою здатність та вміння повертати борги. До числа облагодіяних таким чином потрапили чорнобильці (для них запроваджено особливу адресну схему, яка застерігає від крадіжки), а також шахтарі, яким віддадуть і регреси, і зарплату, і навіть бюджетне недофінансування минулих років. Хто проти? Але минулого року цього не зробили, а роблять зараз. І це, безумовно, хороший передвиборний хід прем’єр-міністра Віктора Януковича, який виконує свої обіцянки землякам.

А ось українським учителям, які видають «на-гора» майбутнє нації, ніхто, крім закону, виходить, нічого не обіцяв? Але закон, який передбачає, що зарплата вчителя не повинна бути нижчою за середню у промисловості, не виконується. Обурені працівники системи народної освіти масово звертаються з цього приводу до судів і отримують позитивні рішення. У результаті під загрозу поставлено роботу шкіл країни (суди арештовують рахунки, виплачують борги позивачам, тоді як решта шкільних працівників залишаються без зарплати). Уряд знає про цю проблему, але не вирішує її бюджетними (соціальними) заходами, а йде в обхід судових рішень... Точніше, це змушена буде робити місцева влада, оскільки доходну частину місцевих бюджетів у бюджеті істотно завищено... Про це заявляв віце-президент Асоціації міст та громад України Мирослав Піцик. Великий некомпенсований збиток місцевим бюджетам принесе, на його думку, зниження до 13% ставки оподаткування з громадян. М . Піцик вважає, що в результаті тільки органи місцевого самоврядування можуть зробити висновок про те, чи є бюджет країни соціальним. Поки ж їхній висновок з урядовим не збігається.

Мають претензії до рівня соціалізації бюджету й іншi незалежнi експерти. Так, радник глави Нацбанку Валерій Литвицький у коментарі для «Дня» перерахував кілька позитивних рішень, але відзначив, що зростання дефіциту бюджету, закладене урядом, не відповідає соціальним потребам країни, оскільки на соціальні програми в цій статті закладено всього 50 мільйонів. «Малувато буде», — говорить експерт. Крім того, на думку Литвицького, кроки уряду, спрямовані на соціальний захист населення, страждають половинчатістю. Так, зростання номінального ВВП до 283 мільярдів гривень передбачене за рахунок коректування показника інфляції з 6% до 6,7%. Таким чином на усіх громадян країни навісили інфляційний податок. «Соціальні наслідки цього кроку будуть не на користь населення», — впевнений Литвицький.