Мандат на «лежання»

Детальний аналіз підсумків минулих виборів ще попереду, однак уже тепер можна визначити основні підсумки:
— Перебіг і підсумки виборчої кампанії були цілком прогнозованими.
— Із цивілізаційного погляду, якщо президентські вибори 2004 року, образно кажучи, показали всьому світу, що Україна — це справді не Росія, то парламентські вибори 2006 року показують, що Україна — це і не Захід. «Помаранчева вестернізація» країни себе не виправдала — партії влади не вдалося забезпечити підтримку більшості виборців не тільки на сході та півдні, а й у центрі країни.
— Народ України має високий імунітет до політтехнологій — жоден відверто технологічний проект не вдався. Економіка країни також поступово набуває імунітету до внутрішньополітичних потрясінь.
— Як і прогнозувалося, ПР, з одного боку, виросла з політичної надбудови донецького клану в повноцінну політичну партію. А з іншого боку, вона дедалі більше стає «Партією Регіону», хай великого та багато в чому визначальному, але одного регіону. Її перше місце визначається радше не власними успіхами, а стратегічним провалом НУ, основним опонентом якого поки що була ПР. Можна погодитися з думкою одного російського політолога про те, що основним політтехнологом Партії регіонів був Віктор Ющенко — саме найгрубіші помилки Президента під час виборчої кампанії забезпечили перемогу ПР.
— Ці вибори продемонстрували, наскільки весь український політикум далекий від народу. У країні відсутня політична сила, що адекватно відображає основні об'єктивні процеси розвитку суспільства. Таке розуміння, очевидно, є особисто в Юлії Тимошенко, але тільки на інтуїтивному рівні. Однак на загальному тлі цього виявилося достатньо для вельми непоганого результату.
З огляду на підсумки виборів, можна зробити деякі прогнози:
— Попри заяви про конфігурації можливих коаліцій, створення ефективно працюючої, не ситуативної коаліції малоймовірне. Формальне створення коаліції не гарантує її ефективної роботи.
— Очевидно, що швидка інтеграція в західному та східному напрямах після цих виборів неможлива.
— Ефективність роботи органів місцевого самоврядування буде набагато нижча очікуваної.
— Протиріччя між інтересами політикуму та суспільства загалом, не вирішені під час виборів, ще більше загострюватимуться, набуваючи вельми цікавих форм.